Знаменною подією в національному державотворенні став Майдан 2004 року, який, безперечно, постав із доби козаччини, доби Української Повстанської Армії. Характерно, що на всіх цих історичних етапах національного визволення гасло боротьби було єдине: за Бога, за правду, за Україну!
Подальші події розвиватимуться, як ланцюгова реакція. Знаковими для національного державотворення стануть січневі 2010 року президентські вибори, на яких український народ підтримає та обере Президентом України Віктора Ющенка, що виступає з проукраїнських позицій, сповідує ідеї українського національного відродження і державотворення.
Наступними кроками до національної держави стане обрання українцями проукраїнської Верховної Ради України та формування проукраїнського уряду.
На переконання українського вченого і публіциста Іванишина, «Доки український народ не розв’яже своєї головної проблеми — не створить власної національної держави, не узаконить свого права творити державу, формувати і контролювати владу, — доки жодну його проблему (політичну, соціальну, економічну, міжнаціональну, військову, релігійно–конфесійну, освітню, культурну, екологічну тощо) так і не буде вирішено на його користь, доти над українцями на їхній землі пануватимуть чужі правди, чужі сили, чужа воля». (Василь Іванишин, «Державність нації», Тернопіль, 2009).
Тільки у своїй рідній державі з проукраїнською владою відносини між державними установами й українськими людьми можуть стати справді людськими, справедливими, без насильства.
І немає сили, що спинила б цілеспрямований поступ українського народу до своєї національної держави.
Віктор РЯБЧЕНКО
Київ