Що маємо — не дбаємо,
Майдан 2004 року дав нам, народу України, можливість стати українцями у великій державі. Ми обрали Народного Президента. Але замість того, щоб допомагати йому розбудовувати демократичну самодостатню державу, ми склали руки, очікуючи, що на нас впаде манна небесна. А вже через деякий час давай лаяти його, звинувачуючи в усіх можливих і неможливих гріхах. Чому б ні? Адже це конкретна людина, а не аморфний парламент чи уряд, та й себе ж, милого, не будеш винити.