«На справу» — з марлею

19.11.2009

В Україні спостерігається чергова хвиля нахабних пограбувань банків, пунктів обміну валюти та ювелірних крамниць. «Співучасником» грабіжників стала епідемія грипу та паніка, пов’язана з нею. Ще б пак! Грабіжникам не треба робити маски з прорізами для очей — вдягнув марлеву пов’язку чи перев’язав півобличчя шарфом — і «на справу»! Адже так виглядає нині чимало українців, тож загубитися у натовпі після нападу, не так уже й складно. Останнє пограбування сталося позавчора вранці у Києві: молодик у медичній масці зайшов до філії «Індекс–банку», що по вул. Фрунзе, дістав невеличку сокиру й розтрощив скло каси. Після чого перестрибнув через огорожу й украв близько сотні тисяч гривень. Кілька жінок–співробітниць нічим завадити не змогли (приватна охорона прибула на виклик, коли грабіжник утік), а камера відеоспостереження зафіксувала лише очі нападника, його маску та шапку. З такими «прикметами» його навряд чи вирахують.

 

Прикметно, що зухвале пограбування з сокирою сталося саме тоді, коли в іншій частині Києва в будівлі Генпрокуратури відбувалася координаційна нарада працівників прокуратури і міліції щодо посилення протидії крадіжкам, грабежам і розбоям. Рецепти «панацеї» від пограбувань, що демонстрували окремі керманичі силових структур, насправді вкотре продемонстрували їхню безпорадність. Бо як інакше назвати спроби перекласти відповідальність за пограбування на самих постраждалих банкірів? Так, Генпрокурор Олександр Медведько вимагає від підлеглих прокурорів уже впродовж місяця починати порушувати кримінальні справи за службову недбалість проти керівників банків, де немає систем охорони. Бо саме відсутність елементарних засобів захисту в окремих філіях неабияк приваблює грабіжників.

З іншого боку, Нацбанк на вимогу МВС так і не вніс до ліцензійних умов комерційних банків пункт про обов’язкове відеоспостереження у філіях, тривожну кнопку тощо. Тож заходи безпеки мають, швидше, рекомендаційний характер і дозволяють банкірам економити. «У мене до прокуратури серйозне запитання, — зазначив у коментарі «УМ» президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. — Припустимо, захотілося прокурорам поїздити по банках і подивитися їхню систему охорони. Але, вибач­те, згідно зі ст. 60 Закону «Про банки і банківську діяльність», система охорони банку та клієнтів є банківською таємницею! І взагалі, де впевненість, що перевіряльники потім не будуть торгувати цією інформацією?»

А от керманич МВС Юрій Луценко підтримує Генпрокурора, хоча й визнає, що законодавчих підстав для покарання банкірів немає — спеціально розроблений із цього приводу законопроект лише розглядається Верховною Радою. «У мене таке враження, що керівники банків згодні з тим, щоб їх грабували, і не вживають відповідних заходів охорони. Але злочинці ніколи не зупиняються на одному вдалому розбої», — жахає міністр. Начальник столичного главку міліції Віталій Ярема пішов іще далі й запропонував внести зміни до законодавства, згідно з якими виняткове право на охорону фінансових установ матимуть підрозділи Державної служби охорони при МВС. Мовляв, у «платної» міліції є вогнепальна зброя, а приватна охорона зі своєю «гумою» та «газовиками» нібито боїться грабіжників, прибуває на місце пізніше ніж міліція тощо.

Якщо врахувати, що приватні охоронні структури охороняють близько половини усіх фінансових установ країни, пропозиція генерала Яреми нагадує спробу монополізувати вигідний ринок під шумок епідемії, плюс — покращити фінансовий стан МВС під час кризи. Важко навіть уявити, які ціни правитиме тоді міліцейський монополіст за свої послуги. Адже вже не раз виникали непоодинокі скандали між банками та ДСО щодо вартості охорони. Поки що від чергового підвищення цін ДСО стримує лише загроза, що банк піде до приватників.

 

КОМЕНТАР З ПРИВОДУ

Олександр Сугоняко, президент Асоціації українських банків:

«Нарада в Генпрокуратурі нагадує мені публічне шмагання самих себе, бажання звалити всю провину на банки, якими нині багато хто не задоволений, та відволікти громадську увагу від своїх некомпетентних і непрофесійних дій. Органи не здатні забезпечити охорону і звинувачують у цьому самих постраждалих. Це все одно, якби в когось квартиру обікрали, а міліція скаже: так у вас замок не такий, як треба. Дивно, коли постраждалого критикують і кажуть: чому ти не придбав камеру? От позавчора камера зафіксувала грабіжника, він у масці, що далі? І взагалі, хочемо нагадати Генпрокурору, що, згідно з Кримінальним кодексом, до відповідальності за крадіжки та пограбування притягуються особи, що здійснили ці злочини, а не керівники установ, на яких було здійснено такі напади. Усі ми чуємо про гучні пограбування банків, але щось не чули, щоб було засуджено хоча б одного грабіжника. З іншого боку, цікаво, куди дивляться наша судова влада, Антимонопольний комітет, коли один із посадовців МВС лобіює винятково інтереси Державної служби охорони МВС? Чи це не є прикладом зрощування влади з бізнесом? Тим більше що у приватній охороні працює чимало колишніх правоохоронців, досвідчених професіоналів, а у ДСО — багато молоді. Також нагадаю, що з 2000 року АУБ та вся банківська система України постійно працюють над удосконаленням системи банківської охорони. Неодноразово банкіри порушували питання про дозвіл на використання вогнепальної зброї охоронними підрозділами. Оскільки, як відомо, злочинці, на відміну від банків, завжди мають доступ до сучасного озброєння. Водночас саме позиція уряду та МВС перешкоджає позитивному вирішенню цього питання. Причина цьому — тісне поєднання бізнесу і влади в особі Державної служби охорони при МВС, єдиної структури в Україні, яка має право надавати послуги охорони з нарізною вогнепальною зброєю».

 

ДО РЕЧІ

Заступник голови МВС Петро Коляда скаржиться, що через карантин слідчих міліції не пускають у СІЗО до затриманих. Такі факти зареєстровані в Івано–Франківській, Львівській, Чернівецькій, Чернігівській та інших областях. «Три тижні у зв’язку з епідемією не пускають слідчих для проведення досудового слідства, — обурюється генерал Коляда. — Скільки ще цей «свинячий грип» протримається — не знаю, але таке свиняче ставлення до строків слідства мене турбує, бо треба продовжувати термін тримання під вартою чотирьомстам особам». Генпрокурор Олександр Медведько вже дав доручення підлеглим розібратися у цій ситуації.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>