Поки економічна криза по всій Україні загальмувала будівництво житла, доріг, соціальних об’єктів, у Києві тішаться думкою, яким буде Київ у 2025 році. Відтак у столиці два дні тривала конференція «Концептуальні засади генерального плану розвитку Києва». На ній зарубіжні експерти, які розробляли генеральні плани для німецьких і французьких міст, поділилися досвідом зі столичними зодчими.
На думку німецьких фахівців, у Києві, розділеному Дніпром на дві половини, несправедливо применшується значення Лівого берега. Хоча тут живе 40 відсотків усіх мешканців столиці, але їхні робочі місця, як правило, знаходяться на Правобережжі. «Крім того, жителі правого берега вважають лівий непрестижним. У наших містах теж є такі райони. Якщо балансу не буде досягнуто, на лівому березі можуть виникнути величезні соціальні проблеми», — вважає генеральний проектувальник області Рур (Німеччина) Том Зівертс. Василь Присяжнюк, перший заступник начальника КО «Центр містобудування й архітектури», який керує розробкою генплану, погодився з наявністю дисбалансу між лівобережною і правобережною частинами міста. «Почасти він є причиною транспортних проблем у Києві. У нас є можливість розміщувати на лівому березі офіси, об’єкти торгівлі, розважальні центри», — цитує Василя Присяжнюка «Коммєрсант–Україна».
Що стосується доріг, то їх площу планується збільшити в чотири рази, що дасть змогу зменшити в місті затори. Причому навіть у центрі міста будуть споруджувати двох’ярусні тунелі й естакади, а над ними створювати пішохідні зони. Заганяти пішоходів під землю (споруджуючи підземні переходи) у світі вже давно вважають неперспективним. Тому підземелля запропонують автомобілістам, а пішоходи, за словами директора Інституту теорії архітектури Дармштадтського університету технологій Вернера Дурта, «мусять мати пріоритет перед автомобільним транспортом».
Також до 2025 року розробники нового Генплану обіцяють вирішити «квартирне питання». Зокрема, в найближчі 15 років у столиці та на її околицях планується побудувати майже 100 мільйонів квадратних метрів житла (для порівняння, житловий фонд міста на сьогодні становить майже 60 млн кв. м). Половину його ще можна спорудити в межах міста, але вільних територій під будівельні майданчики тут знайдеться лише для 10 мільйонів «квадратів» житла. Решту квартир планується спорудити за рахунок зносу старих будинків («хрущовок» та дво– і триповерхових будівель), а також на територіях промислових підприємств, які планується винести за межі міста. Ще близько 50 мільйонів квадратних метрів житла передбачається спорудити в передмісті. Тобто це означає, що столичні будівельники мають щороку здавати в експлуатацію до 700 тисяч житлових «квадратів». На даний момент, за підрахунком фахівців, через кризу в столиці заморожено будівництво 4 мільйонів квадратних метрів житла. До слова, тільки в період з 2001 по 2009 рік житловий фонд столиці зріс на 9 мільйонів квадратних метрів, тобто до кризи в середньому будували по мільйону квартирних «квадратів».