Рука робить одне, розум — інше

Таки варто поважати людей, які не зра­джують своїм переконанням і йдуть проти волі більшості. Президент Чехії Вацлав Клаус був змушений останнім із 27 глав країн–членів Євросоюзу поставити свій підпис під Лісабонською угодою, але не змінив свого скептичного ставлення до ЄС як загрози суверинітету та національній ідентичності його країни. «Однією з цілей президента Клауса після підписання Лісабонської угоди буде боротьба за суверенітет Чеської держави, а одним зі способів такої боротьби може бути вихід Чехії зі складу ЄС», — заявив у інтерв’ю чеському телеканалу «Прима» речник та один із найближчих співробітників Клауса — Петр Хаєк. Хаєк, який також є заступником глави канцелярії чеського президента, додав, що це його приватна думка, бо Клаус йому нічого такого не говорив. Після підписання Лісабонської угоди Клаус відбув на кілька днів до США.

Хаєк не є першим чеським політиком, який заявляє про можливий вихід Чехії зі складу Євросоюзу. Раніше про такий варіант вирішення розбіжностей із Брюсселем згадував Петр Мах, глава близької Клаусу за поглядами Партії вільних громадян (її членом є син чеського президента). І, нарешті, глава президентської канцелярії Ладіслав Якл також заявив позавчора: «Боротьба ще не закінчилася».

Якщо Клаус та його однодумці справді спробують вивести Чехію зі складу ЄС — це буде дуже непросте завдання. Лісабонська угода передбачає таку можливість, проте застерігає, що на вихід однієї країни повинні дати згоду всі решта 26 членів Союзу. А до цього повинні бути узгодженні умови виходу країни зі складу ЄС. Тобто вийти з ЄС так само складно, як і потрапити туди. Але головне, що більшість чеських політиків і дві третини чеських громадян, як свідчать опитування громадської думки, не бажають залишати ЄС.

Найбільших союзників з євроскептицизму Клаус має в особі британських торі. Консервативна партія Об’єднаного Королівства сподівалася, що Клаус не поставить підпису під Лісабонською угодою, а вони після приходу до влади (враховуючи непопулярність правлячих лейбористів, це лише питання часу) проведуть референдум про недовіру цій угоді. Тепер про такий референдум вже не йдеться, але говорять про інші. Консервативна партія Девіда Камерона, як наступного прем’єр–міністра Великої Британії, заявила, що буде добиватися проведення референдумів з інших ключових питань функціонування ЄС. Камерон каже, що його країна «ніколи більше» не погодиться передати Брюсселю частину своїх повноважень без референдуму. Лідер торі також пообіцяв після перемоги на виборах прийняти закон про суверенітет, який гарантуватиме, що «останнє слово» завжди буде залишатися за британськими законодавцями, а не Брюсселем, повідомляє Бі–Бі–Сі.

У відповідь на такі заяви Камерона французький міністр з європейських справ П’єр Лелюш учора дав дуже образну відповідь. Він заявив, що позиція Консервативної партії «каструє» британські впливи в ЄС. І приклад такої «кастрації» вже є: частина членів Євросоюзу заветувала кандидатуру екс–глави британського уряду Тоні Блера на посаду президента ЄС.