Тільки–но тринадцятирічна полтавка зайшла до автобуса марки «Богдан», як мимоволі потрапила в «обійми» молодика. Він підійшов до неї ззаду і спочатку схопив за груди та сідниці, а потім «поліз» під куртку, намагаючись просунути руку ще й до брюк... Дівчина, звісно, озирнулася й подивилася нахабі в очі, після чого той, ніби нічого не сталося, пішов далі по салону, продовжуючи «обілечувати» пасажирів. Однак нажахана тінейджерка «забувати» цю огидну пригоду не захотіла. Тож увечері розповіла про неї батькам, які одразу звернулися до міліції. «Вирахувати» людину, котра завжди на виду, було неважко. Вже наступного дня співробітники Київського райвідділу міліції Полтави затримали збоченця.
Ним виявився 22–річний Олександр, який працював у громадському транспорті (на тролейбусних і автобусних маршрутах) кондуктором уже кілька років. При цьому, за його зізнанням, близько двох років тому почав «торкатися» пікантних частин тіла дівчат і жінок. Спершу досить несміливо — так, щоб при гучному обуренні можна було все «списати» на тисняву, а потім, відчувши безкарність, просувався все далі й далі: процедура відвертого «лапання» подекуди закінчувалася вже під спідницею чи бюстгальтером... Затриманий стверджує, що не вбачав у своїх діях якогось криміналу. Мовляв, незважаючи на молодість, успіху в осіб протилежної статі не мав, тож вирішив на робочому місці «сумістити» корисне з приємним: познайомитися з симпатичними землячками для продовження стосунків...
Щоправда, тепер йому замість щоденного «торкання» до жіночих тіл «світять» зовсім інші принади. За інформацією помічника начальника Київського райвідділу міліції Володимира Пасічка, після затримання зловмисника до правоохоронців звернулися ще троє дівчат, які потерпіли від аналогічних «залицянь» сексуально стурбованого кондуктора. Причому двоє з них також виявилися неповнолітніми. Саме за їхнє розбещення, а також за хуліганство проти збоченця вже порушено дві кримінальні справи. Одна з інкримінованих йому статей Кримінального кодексу передбачає позбавлення волі на строк до трьох років.
У цьому контексті відкритим залишається тільки одне запитання: чому потерпілі так довго мовчки зносили відверту наругу та приниження з боку цього мерзотника? Виявляється, одним було страшно, іншим — соромно, хтось над усе боявся розголосу...