Конституційний суд Чехії вчора постановив, що Лісабонська угода Євросоюзу не суперечить Конституції країни. Суд не підтримав подання 17 сенаторів, у якому стверджувалося, що Лісабонська угода порушує суверенітет Чехії. Таким чином усунуто останню юридичну перешкоду для підписання президентом Чехії Вацлавом Клаусом цього документа.
Нагадаємо, що угоду вже підписали решта 26 країн–членів ЄС. У разі підписання Клаусом цього документа, який покликаний підсилити міжнародну роль Євросоюзу, він буде остаточно схвалений на позачерговому саміті Європейського Союзу 11 —12 листопада і набуде чинності з першого січня наступного року.
Саміт буде «кадровим». На ньому мають обрати президента та міністра закордонних справ ЄС. Наприкінці минулого тижня в Брюсселі лідери Євросоюзу не підтримали ані Тоні Блера, ані інших претендентів на найвищу посаду в ЄС. Уже в ході неформальних ситуацій «сплила» кандидатура, яка не викликає заперечень із боку жодної країни. Йдеться про прем’єр–міністра Бельгії Германа Ван Ромпуа. Його речник відмовляється давати будь–які коментарі. Фаворит репрезентує християнських демократів і походить із голландськомовної частини Бельгії. Він не є харизматичною фігурою, тому в разі обрання не буде нав’язувати іншим свої погляди, а візьметься за координацію дій ЄС.