Шукайте «Ключ на бруківці»

П’ять років тому в Опереті відкрили «Театр у фойє». Подібні «малі форми» у Театрі завжди асоціювалися з експериментальним способом існування на сцені, специфіка ж оперети вносить у це спостереження певні корективи. Камерна сцена в Опереті — насамперед, музичний салон, де експеримент, звісно, не забороняється, але «перша скрипка» апріорі належить вокальному мистецтву. Вистави «Кавова кантата» Й–С. Баха та «Звана вечеря з італійцями» Жана Оффенбаха, які згодом з’явилися в репертуарі «Театру у фойє», цю особливість виправдали стовідсотково. Днями «велику справу малої форми» успішно продовжив спектакль «Ключ на бруківці, або Пригоди весільної ночі» Оффенбаха у постановці художнього керівника Театру Богдана Струтинського.

«Ця вистава — надзвичайно сильний тренінг для акторів, — ділиться професійними враженнями від роботи Богдан Струтинський. — Формування трупи, нового способу існування на сцені можливі через такі етапні проекти. Класична оперета має певні канони. І хочеш того чи не хочеш, а сюжет тобі диктує музика. Вона є тим сильним каркасом, який провокує певну дію».

У «Ключі на бруківці», як і годиться для комедії ситуацій, — легкий і не обтяжений особливими філософськими пасажами сюжет. Весілля, молода дружина, аби як слід підготуватися до першої шлюбної ночі, поспішає до спальні, а там у шафі сховався коханець сусідки. Звісно, жінка ні в чому не винна, але спробуй доведи це ревнивому чоловіку! Але у «Ключі...» закладено серйозні вимоги до вокалу — деталь, так би мовити, визначальна, яка задає тон усій виставі. Ще одна особливість спектаклю — вперше задіяні два фойє, завдяки чому глядач потрапляє на весілля Мартена і Сюзон. У ролі Мартена — народний артист України Сергій Павлінов. «Павлінов тут складає дуже непростий іспит, — розповідає Богдан Струтинський. — Він не знає української мови, і в цьому плані йому було дуже складно.

Ще складніше акторові було відійти від вантажу численних героїв, яких він співав, — а тут роль ігрова. Роль, коли потрібно тримати коло уваги близьке, середнє і дальнє». У «Ключі на бруківці» грають також молоді актори: Михайло Гнатюк, Олег Яровий, Ася Середа, Галина Григорчак, Соломія Приймак та інші. Художник–постановник вистави — Світлана Павліченко, диригент–постановник — Вадим Перевозніков, хореограф — Наталя Скуба.

ДО РЕЧІ

Після «Ключа на бруківці» Богдан Струтинський планує презентувати на сцені Оперети музично–пластичну історію «Театру моди». Сюжет пише він сам і обережно, щоб не наврочити та зберегти інтригу ближче до прем’єри, зізнається, що це буде розповідь про кутюр’є, який згадує своє життя. «Кожен його період представлений колекцією, — розповідає Богдан Дмитрович. — І це має бути гіпертеатральна колекція: костюми квітів, чи костюми стихії, чи костюми, на створення яких автора надихнули картини художників... Зараз ми шукаємо відповідну музику, а на сцені стоятиме рояль, і емоції сторінок щоденника самого героя передаватиме вже жива музика. Текстова форма — лише через спогад головного персонажа».