Початок засідання Конституційного суду в Брно. (Фото з газети «Лідове новіни».)
Учора Конституційний суд Чехії розпочав слухання у справі відповідності тексту Лісабонської угоди Конституції країни, повідомляє газета «Лідове новіни». Оскільки на плечі членів суду лягла велика відповідальність за майбутнє Європейського Союзу (адже Лісабонська угода фактично є проектом Конституції ЄС), то засідання відбувається у Брно, де судді мають відчувати менший тиск, ніж у столиці. Вердикт має бути винесено за тиждень, повідомив генеральний секретар Конституційного суду Чехії Томаш Лангашка.
Позов про відповідність Лісабонської, Маастріхської та Римської угод, тобто засадничих документів ЄС, першому параграфу Конституції Чехії та другому параграфу Хартії основних прав і свобод європейського громадянина внесла група з 17 чеських сенаторів за підтримки президента країни, відомого євроскептика Вацлава Клауса. Сенатори і президент стверджують, що окремі положення Лісабонської угоди «означають де–факто ліквідацію засадничих атрибутів суверенної держави».
Підтвердження Конституційним судом Чехії відповідності Лісабонської угоди двом названим документам ще не означає, що президент Клаус її відразу підпише. Він має особисті застереження стосовно відповідності Лісабонського документа Хартії основних прав і свобод. Ці застереження розглянуть на саміті ЄС, який відбудеться 29–30 жовтня у Брюсселі. Клаус вимагає визнати за своєю країною право не дотримуватися низки положень Лісабонської угоди та Хартії прав і свобод — щоб уникнути судових позовів до Праги з боку судетських німців та угорців про компенсації за позбавлення їх земель та майна після Другої світової війни. У цьому питанні Чехію підтримала Словаччина, яка висунула кілька власних умов.
Якщо Конституційний суд Чехії знайде невідповідність між положеннями Конституції країни та Лісабонської угоди, то тоді з’являться дві важкі проблеми: або вносити зміни до Лісабонської угоди, яка й так узгоджувалася кілька років, та проводити процес повторної її ратифікації всіма 27 країнами–членами, або вносити зміни до Конституції Чехії.
Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>
Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>
Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>
Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>
Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>
Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>
