Учора Конституційний суд Чехії розпочав слухання у справі відповідності тексту Лісабонської угоди Конституції країни, повідомляє газета «Лідове новіни». Оскільки на плечі членів суду лягла велика відповідальність за майбутнє Європейського Союзу (адже Лісабонська угода фактично є проектом Конституції ЄС), то засідання відбувається у Брно, де судді мають відчувати менший тиск, ніж у столиці. Вердикт має бути винесено за тиждень, повідомив генеральний секретар Конституційного суду Чехії Томаш Лангашка.
Позов про відповідність Лісабонської, Маастріхської та Римської угод, тобто засадничих документів ЄС, першому параграфу Конституції Чехії та другому параграфу Хартії основних прав і свобод європейського громадянина внесла група з 17 чеських сенаторів за підтримки президента країни, відомого євроскептика Вацлава Клауса. Сенатори і президент стверджують, що окремі положення Лісабонської угоди «означають де–факто ліквідацію засадничих атрибутів суверенної держави».
Підтвердження Конституційним судом Чехії відповідності Лісабонської угоди двом названим документам ще не означає, що президент Клаус її відразу підпише. Він має особисті застереження стосовно відповідності Лісабонського документа Хартії основних прав і свобод. Ці застереження розглянуть на саміті ЄС, який відбудеться 29–30 жовтня у Брюсселі. Клаус вимагає визнати за своєю країною право не дотримуватися низки положень Лісабонської угоди та Хартії прав і свобод — щоб уникнути судових позовів до Праги з боку судетських німців та угорців про компенсації за позбавлення їх земель та майна після Другої світової війни. У цьому питанні Чехію підтримала Словаччина, яка висунула кілька власних умов.
Якщо Конституційний суд Чехії знайде невідповідність між положеннями Конституції країни та Лісабонської угоди, то тоді з’являться дві важкі проблеми: або вносити зміни до Лісабонської угоди, яка й так узгоджувалася кілька років, та проводити процес повторної її ратифікації всіма 27 країнами–членами, або вносити зміни до Конституції Чехії.