Почім «палена» квартирка?

01.04.2004
Почім «палена» квартирка?

У столицi безпечно мати справу лише з первiреними брокерами. (Володимира ЗАЇКИ.)

      Майже у кожній газеті оголошень на продаж столичного житла можна наштовхнутися на, здавалося б, ідеальну квартиру: і площею така, як потрібно, і стан — добрий, і коштує дешевше, ніж інші. Проте досвідчений брокер порекомендує вам не потикати туди й носа. «Вона — «палена», — пояснює директор брокерського агентства «Еммануїл» Віктор Відута. У Києві це вже своєрідний вид бізнесу — торгівля сумнівним житлом за «підмазаними» документами. Зв'яжися з такими продавцями, і клопоту не обберешся. Наприклад, заплатиш за квартиру гроші, а потім виявиться, що її справжні хазяї (які й не здогадувалися, що їхнє помешкання продали, поки вони виїжджали на заробітки за кордон), повертаються і викидають тебе з начебто новопридбаного житла на вулицю.

      Або — інший варіант. Якось моїй знайомій пропонували ознайомлюватися з об'єктом продажу... об 11-й годині ночі. Навмисне, щоб сусіди не бачили. Як пояснювала брокерка, то був суто кримінальний варіант: псевдопродавці заманювали жертву на «хату», щоб у такий спосіб виманити гроші в її родичів. Це — «вірняк»: якщо людина дивиться житло, відповідно, має кругленьку суму, то чому б її не «розкрутити»... І, на жаль, це не єдиний і не найгірший варіант розвитку подій. Високі ціни на помешкання у столиці все частіше роблять жертвами злочинців не лише покупців, а й власників київських квартир, особливо якщо вони самотні, недієздатні і беззахисні. Нещодавно житомирські правоохоронці розкрили жахливе вбивство, яке виявилося однією з ланок довгого ланцюжка махінацій зі столичним житлом. Київські брокери стверджують, що ця історія — найпоказовіший приклад того, якими методами у Києві борються за дах над головою.

Убитий при нез'ясованих обставинах

      У червні минулого року у водосховищі Лисове, що на Житомирщині, правоохоронці знайшли труп чоловіка середніх років. «Було видно, що нещасного били і душили, доки він не помер», — розповідає «УМ» Сергій Семенюк, слідчий прокуратури Попільнянського району. Тому за фактом смерті прокурор району одразу порушив кримінальну справу.

      Оскільки при небіжчикові не знайшли жодного документа, то перше, що довелося з'ясовувати слідчим, ким був нещасний і що з ним могло статися. Тоді житомирські правоохоронці навіть не могли уявити, що процес затягнеться майже на рік і доведе до столичної квартири. «Дуже багато зусиль довелося витратити на те, щоб встановити особу чоловіка. Для цього наші співробітники їздили в Івано-Франківськ, Чернігів, Житомир. Нам приходили купи запитів — перевіряли все», — пояснює Сергій Миколайович. Ускладнювало справу й те, що труп дуже довго пролежав у воді, тому встановити, як виглядав чоловік при житті, було вкрай складно.

      Після кількох місяців поневірянь до житомирських правоохоронців прийшла обнадійлива інформація з Києва. Виявилося, що потерпілим був сорокарічний Олександр Чекмарьов. «Чоловік свого часу скоїв дрібну крадіжку, і його дані перебували у столичних колег», — пояснює Петро Боровський, перший заступник начальника міліції Попільнянського району. За його словами, якби не ця зачіпка, імовірно, справа просто припала б пилом і була б закрита за давністю.

      Коли стало відомо, що потерпілий — киянин, у слідчого зародилася підозра, що вбити чоловіка могли саме через житло. На користь цієї версії свідчили й факти: сусіди жертви розповіли, що Олександр жив сам. Був  хворим на шизофренію і, хоча виглядав завжди спокійно, на події реагував неадекватно.

      «Він майже не спілкувався з людьми і зрештою потрапив у поле зору осіб, котрі хотіли заволодіти його квартирою», — констатує Сергій Миколайович. Спочатку зловмисники «вибили» в Олександра доручення на розпорядження майном. Проте план зірвали брокери, які взялися за реалізацію цієї квартири. Вони зрозуміли, що доручення про передачу майна «нечисте», і відмовилися брати участь в угоді. Тим більше що так звані «посередники» відмовлялися пред'являти ріелтерам справжнього власника. Та й Олександр примусово виїжджати з іще батьківського житла не хотів — постійно повертався додому, хоча його вивозили за десятки кілометрів від столиці.

      Тоді розлючені ініціатори продажу чужого житла вирішили позбутися невигідного власника. Вони вбили нещасного і таки продали житло за підробленими документами. Прикметно, що всі необхідні папери, як стверджують опитані «УМ» брокери, нескладно оформити доларів за 300.

Сусіда зіпсувало «квартирне питання»

      Як встановили слідчі, на чуже житло вирішив зазіхнути... сусід із горішнього поверху. Ймовірно, що саме він зібрав своїх друзів-авторемонтників, щоб провернути жахливу оборудку з чужою нерухомістю. Зараз злочинці наполягають, що вбивати «ненормального» не хотіли. Вони справді, певно, з «гуманних» міркувань, кілька разів поспіль вивозили свою жертву подалі від дому в різні регіони і били його так, щоб той не зміг повернутися додому й відсиджувався в інших краях. «В одному з сіл Ічнянського району, що на Чернігівщині, вони купили йому за 200 гривень будинок», — розповів «УМ» слідчий. Щоправда, як з'ясувалося, у тій, «рівноцінній» хаті ніхто не жив років із вісім, вона осіла й осипалася. Востаннє Олександра вивезли жити саме туди. Нині правоохоронці дивуються, як побитий, без жодної гривні в кишені шизофренік долав шлях до своєї хати, знов і знов, за сотні кілометрів.

      Зрештою, така «невихованість» роздратувала горе-підприємців, і вони вирішили, що з сусідом треба «кінчати». На лихо, до нової квартири подивитись на товар із дня на день мав прийти клієнт. Уявіть собі: приходить потенційний покупець, а під дверима його майбутнього помешкання лежить побитий чоловік, від якого невідомо чого чекати, а раптом обмовиться і скаже, що хата його... Аби приховати «шило в мішку», хворого транспортували в Брусилівський район, де забили до смерті й заховали в очерет.

Самотність як приманка для зловмисників

      Після цього чудову двокімнатну квартиру в панельному будинку на Оболоні, розташованому недалеко від метро Мінська, оцінили приблизно в 150 тисяч гривень і, збавивши кілька сотень, продали. Як і очікувалося, на «дешеву приманку» клюнули швидко. І то не хто-небудь, а впливовий київський чиновник — у минулому досвідчений військовий, котрий саме шукав житло для своєї доньки.

      Ще страшніше, що люди, які так жорстоко розправилися зі своїм сусідом, на перший погляд, — звичайні трудяги, які все життя пропрацювали на авторемонтній станції, а не якесь особливо небезпечне бандугруповання. Як складеться їхня подальша доля, ще не відомо. Зараз слідчі намагаються з'ясувати, хто був ініціатором і розробником плану вбивства, після чого стане відомо, кому з трійці відміряють «найсолідніший» строк, — «режисеру» загрожує довічне ув'язнення.

      Олександра Чекмарьова зловмисники обібрали всього за півтора-два місяці. Правоохоронці стверджують, що це — досить великий строк. Як правило, київські квартири у самотніх людей похилого віку, алкоголіків і хворих відбирають набагато швидше. «Це типове явище для Києва. Але особисто мене завжди найбільше вражало те, наскільки холоднокровно люди це роблять», — підсумовує Сергій Миколайович. За його словами, бізнесмени, які займаються у столиці продажем квартир, давно знають про житлові афери. Тим часом досвідчені брокери додають, що на сьогодні в Києві існує цілий ринок і налагоджена система продажу сумнівного житла.

На кожну операцію — своя організація

      За твердженням експертів, з усіх українських брокерських фірм лише третина працює за буквою закону. Решта не просто порушує діючі норми, а й, навпаки, існує за рахунок «нечистих» угод. До речі, «вичислити» непевних посередників у продажу квартир не так уже й складно, оскільки саме вони найчастіше мають короткий «стаж» роботи на ринку. Тобто їх створюють спеціально під кілька угод, щоб збути житло і «зробити ноги». Ті фірми, які працюють на столичному ринку нерухомості постійно й стабільно, такого собі не дозволяють.

      Київські ріелтери зі стажем переконані, що така ситуація в Києві та й узагалі в Україні виникла через недосконале законодавство, яке має безліч лазівок для шахраїв. «Часто люди купують квартиру нібито від законного й одноосібного власника, а потім через кілька місяців до них приходить ще хтось. Показує справжню прописку і заявляє про свої права на квартиру», — розповів директор київської агенції нерухомості «Еммануїл» Віктор Відута. За його словами, така ситуація стає можливою через те, що реєстрація про право власності здійснюється в одних установах, а інформація про реальних власників часом зберігається в інших органах влади. «У Києві право власності реєструють у Бюро технічної інвентаризації, але є три категорії осіб (люди, які перебувають у довготривалих відрядженнях, призовники та ув'язнені), які можуть не бути в цьому списку, хоч при цьому й зберігають право власності на об'єкти нерухомості», — констатує Віктор Миколайович.

      Отже, якщо покупцеві показали довідку з БТІ, де написано, що квартирою володіє одна особа, жоден юрист не дасть вам гарантії, що згодом не «підтягнуться» й інші власники. Щоб уникнути неприємних ситуацій, сумлінні брокери проводять для своїх клієнтів міні-розслідування про те, хто жив у квартирі і кому вона насправді належить. «Зрозуміло, що такі перевірки робляться неофіційно — покупець і продавець просто приходять до ЖЕКу і просять картку про тимчасову відсутність мешканців», — ділиться Віктор Миколайович. І радить задля уникнення таких неприємних ситуацій, купуючи квартиру, укладати договір про титульне страхування. Останній передбачає всі нештатні ситуації, тож якщо ви купите квартиру, в яку потім повернеться невідомий власник, страхова компанія змушена буде повернути вам витрачені гроші.

      Випадок з Олександром продавці житла називають абсолютно типовим. Трагічна доля цього чоловіка принаймні стала відома слідству і в його випадку зловмисники мають понести покарання — справу дорозслідуватиме Житомирська обласна прокуратура, а потім на злочинців чекає суд. Це стало можливим завдяки ретельності і сумлінності районних правоохоронців, яким, між іншим, на розслідування справи довелося витратити суму, не меншу за ту, що її заробили зловмисники на жахливій «заробітчанській» операції з убивством.

      Проте люди, які мріють придбати помешкання у Києві, не можуть почувати себе безпечно і бути гарантовано застрахованими від того, щоб не нарватися на сумнівну пропозицію, якими переповнений вторинний ринок. «Зараз киянам треба бути особливо обережними — у столиці є такі групи, які займаються відбиранням квартир у самотніх людей не разово, як це сталося у вашій ситуації, а цілеспрямовано», — застерігає Віктор Відута. Він, приміром, знає, що цієї весни зi столичних тюрем за амністією випустили саме таке угруповання. Отож у виборі квартир, так само, як і у виборі брокерських контор, покупцям слід бути особливо уважними.

      P.S. На прохання слідчих  «УМ» змінила ім'я жертви.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>