Великий Зрошувач

      Великий Сапармурат Туркменбаші, Батько всіх туркменів, який решті світу відомий під іменем Сапармурат Ніязов, минулого тижня кинув черговий виклик силам природи. Він наказав, щоб в Ашгабаті, столиці цієї пустельної країни, попливла ріка, повідомляє інтернетівський сайт NEWSru.com. Сапармурат Ніязов зібрав усіх міністрів і, апелюючи до їхнього патріотизму, нагадав, що «порядні столиці порядних країн», як правило, розташовані над якоюсь річкою. Тож і Ашгабат буде мати «свою Темзу» завдяки зусиллям турецьких та французьких інженерів, яким від минулого тижня доручено це важливе для честі нації завдання. Русло штучної ріки буде вирито просто в центрі Ашгабата, а потім поєднано з «Туркменським озером», яке вже риють у пустелі Каракуми. Ймовірно, у Ніязова особлива любов до води, бо в січні цього року він видав постанову про будівництво на південній околиці Ашгабата окенаріума, який стане частиною парку розваг «Світ туркменських казок». Будівництво здійснюватиме турецька фірма.

      Це лише чергове з багатьох «мудрих рішень» Туркменбаші. Наприкінці літа минулого року агенція ІТАР-ТАКС повідомляла, що «батько туркменів» наказав відмінити в Ашгабаті назви вулиць і надати їм числові позначки. Центральна Двірцева площа була перейменована в 2000, що має символізувати початок ХХІ століття. Інші вулиці отримали більші чи менші чотиризначні числові позначки. Винятком стали дев'ять головних магістралей туркменської столиці, які зберегли свої попередні назви.

      Одночасно зі зміною табличок зі звичайними назвами вулиць на числові відбувалося облаштування всієї столиці відеоапаратурою. Відповідно до виданого минулого місяця указу Ніязова, в Туркменістані навіть муха не повинна пролетіти непоміченою. «Це не тому, що ми комусь не довіряємо, а щоб уникнути безпорядків», — пояснив «батько» на засіданні уряду. Розбудову системи тотального стеження за туркменами здійснює ізраїльська фірма. А контроль за перебуванням громадян інших країн у Туркменії повинен вестися з допомогою найсучасніших комп'ютерних технологій. Таке завдання Ніязов поставив 21 лютого перед працівниками Державної служби з реєстрації іноземних громадян. Ніязова заворожують річки інших столиць, проте дуже дратують слова іншомовного походження, тому він наказав провести «інвентаризацію всього майна країни» та назвати його винятково туркменською. Так, Міністерство юстиції стало міндалом (міністерством справедливості). Майже як за Оруеллом.

      На прохання трудящих, десятків установ, підприємств і політичних партій, 2004 рік проголошено в Туркменії роком Героя Туркменістану Атамурата Ніязова — батька першого президента Туркменістану Сапармурата Ніязова, — повідомив «Інтерфакс». Туркменський парламент видав 6 березня відповідний указ. Іменем батька президента також названі місто на сході країни, організація ветеранів війни та перший туркменський нафтовий танкер, а у столиці йому встановлено пам'ятник. Це вже мало дивує тамтешніх мешканців, адже минулий рік було названо іменем матері президента — Героя Туркменістану Гурбансолтан-едже.

      Туркменбаші цінує не лише свою маму, а й усіх жінок країни, особливо молодих і вродливих. У прямому сенсі. Він підписав постанову про так званий державний калим. З цього року кожен іноземець, який забажає одружитися з туркменкою, повинен внести в державну скарбницю 50 тис. доларів калиму. Окрім того, жених мусить викласти тисячу доларів на весілля, придбати десять баранів для батьків нареченої, а для неї самої — спальний гарнітур за 300 доларів, десять золотих обручок (певне, по одній на кожен палець) та видати ще 300 доларів на дрібні витрати. Однак у президентській постанові не вказується, чи будуть повертатися гроші та коштовності у випадку розлучення. Щоправда, жінок, які залишаються в межах країни, він цінує дещо менше. 1 березня Туркменбаші своїм указом скоротив 15 тис. медичних працівників. За словами Ніязова, це було зроблено для зменшення державних видатків на охорону здоров'я. Під скорочення потрапили передусім жінки: акушерки, нянечки, санітарки та шкільні медсестри, повідомила Бі-Бі-Сі. Ніязов заявив, що звільнення — це лише частина реформи системи охорони здоров'я, яка в майбутньому повинна стати приватною. Невдовзі туркмени повинні будуть викуповувати медичні страховки та платити за всі медичні послуги з власної кишені.

      «УМ» нещодавно писала про презентацію в Києві першої книги Туркменбаші «Рухнама» («Духовність») українською мовою. Майже одночасно це творіння про духовність туркменського народу було представлено в Празі мовою Ярослава Гашека та Карела Чапека. Тим часом у самій Туркменії «діти» Туркменбаші вже мають можливість насолоджуватися поетикою і зернами мудрості двох наступних президентських літературних опусів. Після «Рухнами» з'явилася книга «Туркмен ілім аман болсун» («Будь благословенним, туркменський народе»), а нещодавно в Меджлісі (парламенті) був представлений третій президентський «шедевр» — «Туркменін бяш ейяминин рухи» («П'ять епох духовності туркменського народу»). На презентації книги в Меджлісі були присутніми не лише депутати, а й уся політична, управлінська та культурна еліта країни, керівники всіх ЗМІ країни, повідомило інтернет-видання NEWSru.com. У вступі до книги написано: «Наша епоха — це час, коли в душі кожного туркмена повинні пробудитися та міцно прижитися духовні цінності, що були накопичені народом за п'ять тисяч років». Стосовно епох, то перша розпочинається з Огуз-хана — родоначальника туркменського народу. Далі йде епоха Горкута ата Туркмена, який заклав засади життєлюбства туркмено-огузького народу. Третя епоха — Герогли бука Туркмена — час героїзму та вдосконалення військового мистецтва туркменiв. Четверта епоха — Махтумкулі Туркмена — пора сподівань на краще майбутнє. «Мрії народу здійснюються в п'яту епоху — епоху Туркменбаші», — заявив під час презентації книги голова Меджлісу Овезгельди Атаєв.

      Вивчення книг Туркменбаші є обов'язковим для всіх, навіть для сліпих. Тому рівно рік тому «Рухнаму» було видано на рельєфно-крапковому шрифті Брайля. А ті з незрячих, хто не знає цього шрифту, повинні вивчати працю «батька» за її аудіовиданням. І горе туркменові, який не захоплюється творами Ніязова і не... молиться на них. 23 листопада минулого року катарський інформаційний канал «Аль-Джазіра» повідомив, що у Туркменістані закрили мечеть, імам якої відмовився використовувати під час релігійних церемоній книгу президента «Рухнама». Перед інцидентом до мечеті прибула телевізійна група, яка попросила імама продемонструвати, що віруючі поклоняються відразу двом книгам — Корану та «Рухнамі». Після відмови зробити це через кілька днів до мечеті прибули співробітники держбезпеки та опломбували приміщення.

      Одним із найбільших державних свят Туркменії є День державного прапора, який відзначають 19 лютого. Хоча справа не стільки в прапорі, як у тому, що це день народження Туркменбаші. 1994 року парламент саме так і проголосував за запровадження цього всенародного свята — дня народження президента. Але Ніязов, з огляду на свою природжену скромність, наступного року наполіг, щоб свято мало назву День державного прапора.

      Чого не вистачає Ніязову, так це міжнародного визнання, тому він вирішив відкрити міжнародний супутниковий телеканал, повідомила 13 лютого агенція «Інтерфакс». «Досить залишатися мовчазними! Ми повинні розповісти світу про наші досягнення!» — вигукнув президент під час виступу на національному телебаченні. Новий телеканал вестиме мовлення найбільш поширеними мовами Азії та Європи, включно з російською. Ведучими вже набрано студентів Туркменського інституту іноземних мов. Контролюватиме зміст програм МЗС та особисто заступник голови уряду з культури.

      Про Ніязова все-таки пам'ятають у світі, але не з того боку, як йому хотілося б. Щороку в лютому американський часопис «Перейд» оприлюднює список диктаторів світу. Найбільші диктатори відбираються на підставі звітів найвідоміших у світі правозахисних організацій, зокрема «Дім свободи», «Міжнародна амністія» та «Х'юмен Райтс Вотч». Ніязов є постійним учасником першої десятки цього списку, перше місце якого впродовж двох останніх років утримує лідер Північної Кореї Кім Чен Ір. Та й восьме місце Ніязова в цьогорічному рейтингу також можна вважати цілком «почесним», бо він на одну сходинку обійшов Фіделя Кастро і вже зовсім випередив «колег» з СНД — президентів Узбекистану та Білорусі Іслама Карімова та Олександра Лукашенка, які посіли відповідно 12-те і 15-те місця.