Хоча на календарі вже й осінь, проте сонце ще часто викликає спрагу. А це означає, що не пізно згадати про крюшони — слабоалкогольні напої з сухого вина, лікеру чи сиропу з додаванням мінералки чи шампанського та фруктів. До речі, грайливе «крюшон»,— що у перекладі з французької не що інше, як глечик, — подають і в спеціальних крюшонницях, і в кавуні чи дині.
Щоб приготувати крюшон, потрібно мати кілька обов’язкових складових: для легкого «підшофе» — біле сухе вино, для солодкого смаку — сироп чи лікер (який, зрозуміло, ще й підсилює «градуси»), для ароматно–вітамінного насичення — фрукти (шматками чи у вигляді соку). Шампанське, сидр чи просто газована мінералка роблять напій якимось урочисто–легковажним.
Рецептів змішування названих інгредієнтів є безліч. Ось лише кілька варіантів на випадки, якщо ви запросили в гості осіб так 10—15. Яблучний крюшон за цим рецептом — це поєднання холодного чаю (два літри) і шампанського (1 пляшка). Ароматні яблука (1,5 кг) миємо, чистимо, ріжемо на тоненькі шматки і кладемо в п’ятилітрову емальовану каструлю. Поверх вичавлюємо сік із двох лимонів і натираємо цедру з половинки лимона. Швиденько — щоб яблука не встигли потемніти — заливаємо все двома літрами холодного міцного чорного чаю, додаємо 2,5 склянки цукру, накриваємо кришкою і ставимо в холодильник на п’ять–шість годин. Перед тим, як подавати яблучний крюшон до столу, переливаємо вміст каструлі у спеціальну крюшонницю і додаємо шампанське.
На велику компанію можна приготувати бананово–абрикосовий крюшон, алкогольна основа якого більш серйозна — пляшка бананового лікеру, аж три пляшки білого вина (рислінг, аліготе чи щось подібне) та пляшка шампанського (брют чи напівсолодкого). Тож розпочинаємо. Спочатку треба вийняти кісточки з одного кілограма попередньо вимитих абрикосів. Із 400 г цукру й однієї склянки води зварити густий сироп. Тільки–но його зняли, цією тягучою речовиною заливаємо помаранчево–жовті половинки абрикосів, накриваємо посудину кришкою і чекаємо, коли все прохолоне. Тим часом миємо та чистимо три банани (600 г), і нарізаємо їх тонкими кружальцями. Викладаємо бананові шматки на абрикоси з сиропом, вливаємо туди пляшку бананового лікеру, накриваємо посудину кришкою і ставимо її в холодильник на добу. Перед подачею до столу в майбутній крюшон виливають три пляшки білого сухого вина і пляшку шампанського.
Персиковий крюшон — це 1 кг стиглих плодів, пляшка шампанського, одна склянка лікеру («Абрікотіну» чи якогось іншого), дві — цукру, два літри прокип’яченої води та два лимони. З помитих персиків зчищаємо шкірку, виймаємо кісточки, розділяємо їх на четвертинки і засипаємо цукром. Поверх усе скроплюємо лимонним соком. Далі заливаємо водою і ставимо посудину в прохолодне місце на добу. Коли настояна рідина вже у крюшонниці, додаємо лікер і шампанське, все старанно (проте акуратно) перемішуємо і розливаємо в келихи. Подавати краще з льодом.
Крюшон — напій для естетів і тих, кого не задовольняє простецько–пришвидшений перебіг подій на кшталт «випив–закусив». І навіть відсутність спеціального посуду любителів прекрасного й оригінального не зупинить. Навпаки — лише урізноманітнить мистецькі форми подачі. Так вишукано і незвично на святковому столі виглядатиме крюшонниця з кавуна чи дині. А подрібнена серцевина бахчевих урізноманітнить смак нового вмісту–«змісту».
«Екзотичний» крюшон — це інжир, фініки, ківі та диня у білому сухому вині з шампанським. Якщо оболонку дині використати як посудину, то вона має бути максимально великих розмірів. Зрізавши плід настільки, щоб із нього було зручно зачерпувати напій, треба акуратно вийняти спочатку насіння, а потім — м’якоть. Частину останньої (десь четвертину) ріжемо кубиками. (Буде ефектніше, коли за допомогою спеціальної ложки оформити кульки). Форму дрібних кубиків надаємо й інжиру (чотири очищені стиглі плоди). Шість фініків без кісточок ріжемо півколами. Усе це зрошуємо 60 мл коньяку і даємо настоятися впродовж двох годин у прохолодному місці. Далі додаємо нарізані кружальцями три почищені ківі, виливаємо у посудину півпляшки сухого білого вина і ще на одну годину ставимо в холодильник. Ще 2,5 пляшки вина до екзотичного наповнення крюшону додаємо перед подачею на стіл. Останній штрих, щоб завчасно не зникли «бульбашки», — додавання шампанського (пляшка).
Щоб крюшонницею була шкірка кавуна, треба вибрати плід кілограмів шість–вісім, у якому помістилося б так літрів два напою. Смугасту ягоду спочатку вимивають, а потім зрізають її верхівку (десь на третину; якщо є терпіння і час — то зубчиками чи хвилькою). Із більшої частини треба акуратно вийняти соковите наповнення, вичистити зернятка і нарізати серцевину кубиками. Потім на дно кавуна–посудини насипаємо кубики льоду, вливаємо 200 мл вишневого сиропу, 500 мл апельсинового свіжовичавленого соку і пляшку сухого білого вина. Ще додаємо кубики кавуна. Накриваємо кришкою і на годину–другу ставимо в холодильник. Коли подаємо до столу крюшон «Кавун», доливаємо ще півлітра содової чи мінеральної води й акуратно все перемішуємо.
Основні етапи приготування класичного крюшону такі. Перше — фрукти (ягоди, дині тощо) засипають цукром чи заливають сиропом і дають їм настоятися кілька годин у прохолодному місці. Друге — коли виділився сік, додають решту охолоджених інгредієнтів. Третє — газована вода чи шампанське потрапляють у крюшонницю за лічені хвилини до розливу готового напою гостям.
Подають крюшони у спеціальній вазі–крюшонниці чи глечику. Розливають спеціальною ложкою у великі келихи вже тоді, коли гості за столом. У келих ставлять соломинку і розміщують його на блюдці, куди обов’язково кладуть чайну ложку — щоб зручно було діставати фрукти (якщо склянка глибока, ложка повинна бути з довгою ручкою).
У несезон для приготування крюшонів беруть консервовані, заморожені або зацукровані фрукти. Не варто поєднувати у напої інгредієнти, які б не доповнювали, а забивали своїх сусідів. Щоправда, інколи для приготування крюшонів фрукти спеціально натирають шоколадом чи мускатним горіхом.
Коли для приготування крюшонів беруть цитрусові, часто кладуть їхні шкірки, які містять багато ефірних масел. З напою шкірки виймають тоді, коли повністю розчинився цукор.
Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>
Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>
Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>
Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>
«Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>
От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>
