Незалежність у небі

09.09.2009
Незалежність у небі

Свої вертольоти — самі обслуговуємо. (Фото прес–служби Міністерства оборони України.)

На Державному підприємстві Міністерства оборони України «Луганський авіаремонтний завод» (ЛАРЗ)освоїли капітальний ремонт головних вертолітних редукторів ВР–24, ВР–8А та ВР–14. Ця, на перший погляд, вузькоспеціалізована і рутинна новина насправді значуща для українського війська і зброярів і водночас показова для України. Нашій державі, вочевидь, не до власного війська, отож грошей на нову авіаційну техніку у Збройних силах не очікують щонайменше у найближчі роки. Тож єдина можливість збереження боєздатності в повітрі — ремонт і оновлення тих машин, які дісталися Україні у спадок від СРСР, а ремонтувати їх часто доводиться на заводах Росії, що узалежнює нашу обороноздатність від сусіда, відносини з яким останнім часом далеко не однозначні. Отже, здобуток луганських авіаційників можна вважати справжнім подарунком до 18–річчя Української держави: вони замкнули цикл капітального ремонту вертольотів родини «Мі», практично всіх, які стоять на озброєнні ЗСУ, відтепер їх ремонтуватимуть лише в Україні, держава платитиме власним робітникам, а сам «Луганський авіаремонтний» тепер може поборотися з росіянами за світові ринки.

 

«Раша, гуд бай!»

Ремонт головного вертолітного редуктора — агрегата, який перетворює потужність двигуна на обертання пропелера вертольота — останнє, за чим українські військові мусили звертатися до російських заводів, а відтак і платити їм. Днями на держпідприємстві «Севастопольський авіаційний завод» (САРЗ) вдало завершили випробування капітально відремонтованого в Луганську редуктора ВР–14 на вертольоті Мі–8МТВ. Програму випробувань складено таким чином, щоб перевірити роботу редуктора на різних режимах польоту, з різною кількістю мастила та завантаженням вертольота. Результатами екперти залишилися задоволені. Як свідчать пілоти–випробувачі, відремонтований агрегат відповідає усім вимогам.

І Луганський, і Севастопольський авіаремонтні заводи — частина державного концерну «Авіавоєнремонт», сама назва якого свідчить про спеціалізацію підприємств, які до нього входять. «В Україні створено повний цикл серійного капітального ремонту вертольотів Мі–8, Мі–14, Мі–17, Мі–24, Мі–35 та їхніх модифікацій, — констатує директор «САРЗ» Петро Воронін, — а це дозволить нам бути більш незалежними, конкурентоспроможними на світовому ринку капітального ремонту авіатехніки, а нашим потенційним замовникам не потрібно думати, де відремонтувати той чи інший агрегат вертольота. Все можна зробити на підприємствах концерну Міністерства оборони України «Авіавоєнремонт». Отже, у наших підприємств буде більше замовлень, на них будуть створені нові робочі місця».

Технічний геній

Окрім редукторів вертольотів родини «Мі», які тепер ремонтують у Луганську, Конотопський і Севастопольський авіаремонтні заводи ще раніше освоїли й успішно виконують ремонтні роботи планера (корпусу), агрегатів та бортового радіоелектронного обладнання цих вертольотів.

Однак редуктори — чи не «найкапризніша» частина і вертольотів, і літаків. І тут роботу луганчан важко переоцінити. Вони, зокрема, створили унікальний випробувальний стенд, який дозволяє перевіряти різні модифікації редукторів ВР–24, ВР–14 і ВР–8, чого більше ні в кого немає. Це вигідно насамперед економічно. Стенд розробили на основі при­дбаного у грузинів — Кутаїського авіаційного технічного заводу — устаткування для ремонту й випробування редукторів лише ВР–8А. Загалом роботи з освоєння ремонту редукторів обійшлися ЛАРЗу у 6,5 мільйона гривень.

Як зазначають експерти Київського центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, західноєвропейські країни досі не можуть довести до кінця проект військово–транспортного літака А400М, основного конкурента нашого Ан–70, саме тому, що не спроможні створити редуктори для його пропелерних двигунів.

Кому це потрібно?

Як заявив директор Луганського авіаремонтного заводу Олексій Мостовий, успішні льотні випробування відремонтованого редуктора ВР–14 на вертольоті Мі–8МТВ — фінальний етап на шляху отримання державного допуску до проведення капітального ремонту редукторів ВР–8А та ВР–14 на підприємстві. «Завод уже має допуск на капітальний ремонт редуктора ВР–24, випробування якого відбувалися на Конотопському авіаремонтному заводі, і тепер основне завдання для колективу підприємства — організація серійного капітального ремонту цих редукторів».

І тут, аби повернути кошти і виправдати наукомістку роботу, ЛАРЗ просто змушений буде пробиватися на міжнародні ринки. Як заявлено, на початку завод зможе проводити капремонт 40—50 редукторів щороку, а це вже перевищує можливості Міністерства оборони оплатити таку роботу. Тим часом у світі нараховується близько 10 тисяч вертольотів родини «Мі», тож саме час вступати в конкурентну боротьбу за міжнародні контракти. Тим більше що й саме освоєння капремонту стало можливим завдяки дослідній партії редукторів, яка була на ЛАРЗ у рамках міжнародного контракту, оскільки на той час виділити для досліджень українську авіатехніку було законодавчо неможливо.

Пан Мостовий повідомив, що про освоєння капремонту редукторів для вертольотів марки «Мі» вже поінформовано також учасників Міжнародного авіакосмічного салону «МАКС — 2009». «Відбулися переговори з представниками фірми–розробника ВАТ «Клімов» із Санкт–Петербурга та виробника — ВАТ «Пермські ротори». Ми вже давно пропонуємо їм різні форми співпраці, аж до відкриття на нашому підприємстві представництв цих фірм».

  • У бiй проти москалiв... веде Суворов?

    Частини та з’єднання Збройних сил України досі не мають назв і символів, пов’язаних з українською історією та її національними й військово-історичними традиціями. >>

  • «Викликаємо вогонь на себе!»

    Смерть, яка могла стати його смертю, Володимир Муляр тепер бачить часто — запис відеосюжету горезвісного російського каналу «Анна ньюс» він скачав собі у смартфон як пам’ять про пекло, пережите на трасі Бахмутка. В другій половині жовтня 2014 року саме тут була найгарячіша точка АТО — легендарний 32-й блокпост, крайній форпост українських Збройних сил, що на два тижні опинився в оточенні терористів. >>

  • Призов по-київськи

    Тим, хто в непростих умовах став до зброї рік тому, потрібна заміна. Саме з цією метою військові комісаріати виконують нові завдання з комплектування Збройних сил України та інших військових формувань. Цими днями завершується перший етап четвертої черги часткової мобілізації. >>

  • Героїзм кіборга «Динамо»

    Олексій Дурмасенко, боєць 93-ї окремої механізованої бригади, став відомим за тиждень до своєї смерті, коли дав інтерв’ю «Радіо «Свобода» під час приїзду до рідного Києва в короткострокову відпустку. Перед тим 25-річний солдат із позивним «Динамо» пройшов бойове хрещення як «кіборг»: упродовж 12 діб захищав Донецький аеропорт, цей «український Сталінград Донбасу». >>

  • Ешелон свідомих

    Не на схід, а на захід відбув позавчора з Києва ешелон із першою командою мобілізованих у рамках першої в цьому році черги мобілізації. «Будуть і наступні відправки, але кожна — спочатку в навчальні центри, а не в АТО. Усі мобілізовані проходитимуть через навчання. Від 30 до 45 діб триватиме бойове злагодження», — пояснює Віталій Чекаленко, комісар Дарницького районного військового комісаріату. >>

  • Ордени старлея Коли

    Його позивний — Кола. Донедавна він полюбляв цей напій. Тепер не п’є — не може. Бо в Маріуполі в блокаді, коли вже не було води, довелося не раз на колі «мівіну» запарювати... >>