На кордоні стріляли. Корками від шампанського

03.09.2009

Досі, аби потрапити в російську Гордіївку, мешканцям українських сіл Володимирівка, Веселівка, Водолаги Сумського району треба було подолати 20—25 кілометрів до міжнародного пункту пропуску. Звідти — територією Росії — ще таку ж відстань. Зараз досить пройти два–три кілометри — і ти вже в Гордіївці. Бо відтепер діє місцевий пункт пропуску через державний кордон.

Звичайно, погоджуються прикордонники, тутешні мешканці, яким треба було відвідати батьків чи онуків у сусідньому селі, на ту «офіційну» відстань не завжди зважали. Порушуючи правила, вони перебігали прикордонну смугу.

Села, які довгі роки живуть поруч, поєднує чимало родинних зв’язків.

Голова Гордіївської сільради Корнєвського району Курщини Володимир Марьєнцев попередив: свою промову виголошуватиме відразу двома мовами — так життя склалося. «Потрапив свого часу в Україну — дівчина сподобалася, Лариса, — ось вона, тут стоїть. У 1992 році побралися в Україні, жити стали в Росії, дітей народжували російсько–українських... Дванадцять років працюю головою і весь час хотілося вирішити для людей це питання — законно відвідувати рідних». Особливу подяку за те, що відтепер дорога між близькими людьми стала коротшою, Володимир Марьєнцев висловлює голові Сумської райдержадміністрації Олексію Гордійку. Той, у свою чергу, переконаний: треба робити, щоб людям жилося зручно, зокрема, щоб годинами не стояли на кордоні в черзі.

І коли Олексій Гордійко та заступник голови адміністрації Коренєвського району Ніна Редченко розрізали умовний кордон у вигляді червоної стрічечки, було відкорковане шампанське. І два ансамблі, один у віночках, один у кокошниках, зійшовшись біля прикордонного шлагбаума, досить злагоджено і душевно заспівали про «дєрєвєньку мою» — проблему, актуальну для місцевих мешканців із обох сторін кордону.

«Тепер легше буде, — ділиться росіянка Віра Бондарєва. — Бо у мене син у Сумах. Донька, вже не Бондарєва, а Кохана, теж в Україні живе. Тепер машину тут поставлять та й прийдуть близенько...»

Зауважимо: перехід пішохідний. Щоб проїхати автівкою, треба так само долати ті довгі кілометри. Бо для обладнання автомобільного переходу потрібні більші кошти і участь не лише прикордонників, а й митників. Адже авто так чи інакше підлягає перевірці. Та «по–домашньому» тут переважно ходять пішки чи їздять на велосипеді. Тому раді, що з цим не буде ускладнень.

 

ДО РЕЧІ

Наприкінці минулого тижня на Сумщині відкрили три місцеві пункти пропуску: вже згаданий Володимирівка—Гордіївка, а ще Старикове—Козине у Глухівському та Поповка—Сподарюшино у Великописарівському районі. Минулого року, нагадаємо, на Сумщині було відкрито сім пунктів місцевого пропуску.

  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>