Колонізаторське нахабство,

20.08.2009

У минулому європейські колонізатори купували цілі країни в Африці, Азії та Америці за брязкальця, люстерка чи інші іграшки. Досвід цих колонізаторів добре засвоїли наші північно–східні сусіди, внісши в нього сучасні інноваційні елементи. Зброєю став звичайний паспорт, який за кордонами власної держави, виявляється, може бути міжнародним політичним інструментом, повпредом, завойовником. За прикладом далеко не треба йти. Багатостраждальна Грузія стала полігоном для напрацювання досвіду.

Коли уряд президента Гамсахурдія не зумів знайти спільної мови з абхазами та осетинами, що спричинило збройне протистояння між ними, Росія використала очікувальну позицію ООН і ЄС, інших міжнародних миротворчих структур, ввела свої «миротворчі» війська на територію Абхазії та Південної Осетії. Світове співтовариство знову стало на старі граблі, доручило миротворчу місію державі, яка претендує на ці території. Ввела, щоб ніколи їх звідти не вивести. Так само вона намагається залишитися і в Криму та в інших місцях, де їй хочеться владарювати.

«Миротворці» шляхом підкупу, подачок, обіцянок усілякого сприяння і шантажу, залежно від обставин, домоглися, що 90 відсотків колишніх громадян цих грузинських провінцій стали російськими підданими. Для цього не потрібно було, щоб вони позбулися грузинського громадянства, виїхали на територію Росії, там прожили 5 років, вивчили російську мову, дали клятву на вірність новій батьківщині. Просто потрібно було отримати російський паспорт, не виходячи за поріг власного дому. А маючи на грузинських землях стільки «власних громадян», Росія набула «права» захищати їх від «агресії» грузинів. Усе це вкладається в рамки закону, прийнятого Державною Думою Росії та підписаного тодішнім президентом В. Путіним, про порядок входження інших держав або їх частин до складу Російської Федерації. Яке колонізаторське нахабство, насмішка над міжнародним правом! Вільні люди вільних незалежних держав, стережіться російського паспорта — агресивної зброї знахабнілого колонізатора!

Степан ТРОХИМЧУК, професор
Львів
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>