У минулому європейські колонізатори купували цілі країни в Африці, Азії та Америці за брязкальця, люстерка чи інші іграшки. Досвід цих колонізаторів добре засвоїли наші північно–східні сусіди, внісши в нього сучасні інноваційні елементи. Зброєю став звичайний паспорт, який за кордонами власної держави, виявляється, може бути міжнародним політичним інструментом, повпредом, завойовником. За прикладом далеко не треба йти. Багатостраждальна Грузія стала полігоном для напрацювання досвіду.
Коли уряд президента Гамсахурдія не зумів знайти спільної мови з абхазами та осетинами, що спричинило збройне протистояння між ними, Росія використала очікувальну позицію ООН і ЄС, інших міжнародних миротворчих структур, ввела свої «миротворчі» війська на територію Абхазії та Південної Осетії. Світове співтовариство знову стало на старі граблі, доручило миротворчу місію державі, яка претендує на ці території. Ввела, щоб ніколи їх звідти не вивести. Так само вона намагається залишитися і в Криму та в інших місцях, де їй хочеться владарювати.
«Миротворці» шляхом підкупу, подачок, обіцянок усілякого сприяння і шантажу, залежно від обставин, домоглися, що 90 відсотків колишніх громадян цих грузинських провінцій стали російськими підданими. Для цього не потрібно було, щоб вони позбулися грузинського громадянства, виїхали на територію Росії, там прожили 5 років, вивчили російську мову, дали клятву на вірність новій батьківщині. Просто потрібно було отримати російський паспорт, не виходячи за поріг власного дому. А маючи на грузинських землях стільки «власних громадян», Росія набула «права» захищати їх від «агресії» грузинів. Усе це вкладається в рамки закону, прийнятого Державною Думою Росії та підписаного тодішнім президентом В. Путіним, про порядок входження інших держав або їх частин до складу Російської Федерації. Яке колонізаторське нахабство, насмішка над міжнародним правом! Вільні люди вільних незалежних держав, стережіться російського паспорта — агресивної зброї знахабнілого колонізатора!
Степан ТРОХИМЧУК, професор
Львів