«Поверніть нам Україну!»
...Поїздка у Крим до друзів лише на перший погляд здавалася мені приємною пригодою, а в реальності подорож перетворилася на постійне нервування, втрачений час та зустріч із людьми, повними розчарування. >>
Молодята побралися під звуки гавайської народної пісні, а замість келиха шампанського пили сік кокоса. До Херсонського центрального РАГСу, де проходила урочиста частина, машина із нареченими приїхала прикрашена великою кількістю різнобарвних стрічок. Наречені вирізнялися серед гостей незвичайним виглядом: волосся заплетене у сотні дрібних кісок, рожеві квіткові вінки на шиях. Вбрання молодят було схоже на пір’я екзотичних птахів — червоного, зеленого та синього кольорів.
Закохані виглядали дуже щасливими: збулася їхня мрія! «Звичайно, для нас найбільш привабливим є весілля, яке проходить у національних звичаях України, — розповіла «УМ» начальник Херсонського міського РАГСу Любов Дюкарь, — це природніше та й атрибути звичніші: рушник, пара голубів і стародавні пісні. Але немає нічого поганого в тому, що молоді люди прагнуть чогось екзотичного. Тим паче що з кризою молодят, які бажають одружитися, стало набагато менше, і ми раді кожній парі».
Весілля по–гавайському продовжило низку незвичайних шлюбувань у Херсоні. Так, одна пара вирішила одружитися на конезаводі, не злізаючи зі скакунів, а ще одна — побралася просто на своїх «залізних конях», тобто не злізаючи з «сідла» байка. За підрахунками Міністерства юстиції, Херсонський регіон став абсолютним лідером за числом коштів, які надійшли до держбюджету від проведення нестандартних весільних обрядів.
...Поїздка у Крим до друзів лише на перший погляд здавалася мені приємною пригодою, а в реальності подорож перетворилася на постійне нервування, втрачений час та зустріч із людьми, повними розчарування. >>
Збройні сили Німеччини — Бундесвер — мають загалом п’ять госпіталів у різних містах країни. Ми заходимо в той із них, що в Гамбурзі, на Лессерштрасе, 180. Надворі зимно; стоїть густий, як молоко, туман — такого в найбільшому портовому місті ФРН не бачили вже давно. >>
То колись пана було видно по халявах. Нині треба брати вище. На піку популярності — вишиванки. За ними легко ідентифікувати українців, скажімо, в натовпі на Манхеттені, Єлісейських полях чи на ЧС-2014 у Ріо-де-Жанейро. Що вже казати про Україну. >>
Йдеться не про крайню північ, де казкова Герда шукала свого Кая, а про північ Сумщини. Край, утім, не менш красивий, ніж казковий.
Пам’ятаю, коли ще студенткою–практиканткою вперше приїхала до північних районів області, була вражена дерев’яними будинками, воротами з дерев’яними дашками... >>
Ще задовго до появи в Тернополі цього незвичайного музейного закладу тут було створено «Самогонну ресторацію» — родинну корпорацію закладів громадського харчування, емблемою якої є долоня із зображеним на ній серцем. Такий символ господарі пояснюють прагненням вкладати у справу своїх рук максимум любові. >>
Осінній недільний ранок для мешканців житлового масиву Троєщина минулого тижня був особливим. Адже на вулицях району можна було побачити німців, що спокійно розгулювати з автоматами в руках та мило посміхалися перехожим. Здавалося, ніби зараз не 2013 рік, а період Великої Вітчизняної і столиця знову окупована гітлерівцями. >>