«УМ» уже писала про те, що міська влада надумала перекроювати Генеральний план розвитку Києва, прийнятий не далі, як у 2002 році. Наразі роботу не тільки не завершено, а й фактично не почато. До чималих грошей, виділених на проект, поки що тільки підтягуються потенційні розробники плану. Відомо, що загалом авторами нових креслень стануть 16 проектних та науково–дослідних інститутів. До кінця поточного року вони мають визначитися з найнеймовірнішими прожектами, а відтак почнуться пошуки спонсорів.
А тим часом проблемою скоро стане не те, як будувати, а де саме рити котловани та закладати фундаменти. У столиці майже вичерпані території для житлового будівництва, заявив віце–президент Української академії архітектури Микола Дьомін. За його словами, на сьогоднішній день у Києві побудовано близько 60 мільйонів квадратних метрів житла, тоді як вся демографічна ємність території міста становить близько 65—70 мільйонів.
Щоб розжитися новими квадратними метрами, слід обрати один із двох шляхів, вважає директор Інституту урбаністики Генріх Фільваров. Або розвалити «хрущовки» і «посіяти» на їх місці багатоповерхівки, або ж розширювати Київ за рахунок приміських територій. Нагадаємо, що у часи свого першого прем’єрства Юлія Тимошенко вже озвучувала проект перебудови «хрущовок», але далі анонсів справа не пішла. Що ж стосується розтягнення столиці на всю Київську область, то тут спочатку варто вирішити транспортні проблеми, радять фахівці.
Хай там як, а ідея створення Київського агломерату (об’єднання інфраструктур столиці, міст–супутників та інших населених пунктів «у межах годинної доступності», тобто в 50—70–кілометровій зоні) знову актуальна. Згадуваний вище Микола Дьомін пропонує, зокрема, усім дружно рушити у... чорнобильському напрямі та атакувати бульдозерами район Димера. «За моїми даними, ті побоювання, які були, вже знято, і зараз йдеться про те, щоб пом’якшити показники і режими по цій зоні», — говорить Дьомін.
Нагадаємо, що раніше, за словами головного архітектора міста Василя Присяжнюка, Київ почав переговори з Васильковом, Борисполем, Броварами та Вишневим на предмет прокладання у ці міста лінії наземного метрополітену. Як бачимо, це громаддя планів таки має на меті злиття столиці з її передмістями, одначе перш ніж мріяти про метро до Броварів, варто було б таки протягти «підземку» на Троєщину.
Та замість метро на Троєщині кияни, схоже, матимуть, ще одну діру під Хрещатиком. Чиновники від архітектури мріють прорити тунель для автомобілів під центральною вулицею міста та звільнити центр від заторів. (Як такий тунель впишеться у й без того «дірявий» хрещатицький андеґраунд — звісно, велика загадка). Окрім того, транспортні тунелі з’являться й у інших місцях. Зокрема, Дьомін пророкує, що років через десять можна буде спуститися під землю в районі Клову, а виїхати на Петровській алеї, звідки й прямувати на Лівий берег.
Від подібних планів стає трохи моторошно. Перекопаний–переритий Київ зі сповзаючими у Дніпро схилами, з центром, спотвореним «свічками», ризикує розвалитись під натиском будівельної техніки, яка тепер уже длубатиме землю вглиб. Дарма. Зате такої кількості генеральних планів та НДІ, які їх пишуть, не матиме жодне інше місто у Галактиці.
