Демократія в обмін на фінансування

Учора Мінськ відвідав помічник Держсекретаря США у справах Європи та Євразії Філіп Гордон. У білоруській столиці він провів перемовини як із вищою владою, так і з представниками опозиції. Пресу не допустили на «паркет» цих зустрічей, що дало ґрунт для виникнення чуток про чергові таємні торги Заходу з «остан­ньою диктатурою в Європі».

Сам візит став досволі несподіваним — повідомлення про нього з’явилося лиш на початку тижня. Прес–служба посольства США була скупою на коментарі — повідомлялося лише про заплановані переговори в адміністрації президента Лукашенка, міністерстві закордонних справ та про зустрічі з опозицією. Пізніше стало відомо, що, перш ніж прилетіти до Мінська, помічник Хілларі Клінтон навідався до Литви. За заявами, зробленими паном Гордоном у Вільнюсі, й можна було спрогнозувати тональність розмов із «лукашенківцями». Зокрема, Філіп Гордон запевнив, що в Мінську він не збирається «оголошувати чи домовлятися про нову політику США щодо Білорусі», а лиш хоче дізнатися, чи готова Білорусь до рішень, «необхідних для встановлення конструктивних відносин зі Сполученими Штатами».

Прикметно, що свій робочий день у Мінську помічник держсекретаря почав із зустрічі з демократичною опозицією. «Гордон сам підкреслив, що для нього важливо спершу поговорити з нами, дізнатися про стан справ у Білорусі перед зустріччю з офіційними лідерами», — переповів «УМ» заступник голови партії Білоруський народний фронт Вінцук Вячорка. За словами пана Вячорки, зустріч тривала на півгодини понад запланований час. Крім того, пан Гордон сказав, що пропонуватиме поновити повноформатну роботу посольства своєї країни в Білорусі. Він підкреслив, однак, «що статус амбасади не стане причиною скасування санкцій (проти вищих білоруських чиновників. — Авт.); це може статися лише з покращенням стану справ із дотриманням прав людини в Білорусі». Нагадаємо, що минулого року за наполяганням білоруської сторони США були змушені суттєво скоротити ступінь своєї дипломатичної присутності в Мінську — число дипломатів амбасади було скорочено до п’яти осіб, а посла відкликали у Вашингтон. Головне, в чому певен Вячорка: США не змінять своєї позиції щодо Білорусі, допоки в самій Білорусі не станеться змін: «Гордон ясно нам дав зрозуміти про спадкоємність політики США стосовно Білорусі... про це свідчить і те, що адміністрація Барака Обами звернулася до Конгресу з проханням про збільшення допомоги для демократичних сил Білорусі».

Очевидно, американський чиновник подолав океан не тільки для того, щоб особисто пересвідчитися в наявності чи відсутності прогресу в демократизації Білорусі. Ймовірніше, певні цілі цей візит таки переслідує. Про те, чи вдалося їх досягти, стане відомо невдовзі. Варто згадати в цьому контексті, що після візиту до Мінська в червні делегації Конгресу США і їхніх переговорів із президентом Олександром Лукашенком із білоруської тюрми випустили американського громадянина Емануїла Зельцера. У Лукашенка ще є арсенал можливостей для демонстрації своєї готовності покращувати ситуацію з правами людини в країні. Наприклад, відпустити з в’язниці підприємців Миколу Автуховича й Володимира Осипенка, яких опозиція називає політв’язнями, або зареєструвати кілька політичних партій, які навіть через суд не можуть добитися права легально існувати. От тільки чи стане відтак Білорусь більш демократичною? Усе це нагадує звичайну торгівлю — лібералізація в обмін на економічні дотації Заходу, адже дістати допомогу від Росії Лукашенку вже не вдається.