Україна — не Киргизія. Але щоб наблизитися до Європи, їй треба «дещо зробити»

24.03.2004
Україна — не Киргизія. Але щоб наблизитися до Європи, їй треба «дещо зробити»

Марек Сівєц. (з сайту www.president.pe)

      — Чи створено спеціальну комісію, яка вивчатиме результати тендеру з приватизації «Гути Ченстохової»? Коли буде названо остаточного переможця тендеру?

      — Формально представник Міністерства держмайна отримав завдання до кінця місяця вести переговори з фірмою LNM (індійсько-нідерландський концерн, основний конкурент Індустріального Союзу Донбасу в тендері на приватизацію польського металургійного комбінату «Гута Ченстохова». — Авт.). Якщо ці переговори закінчаться позитивно, то, зрозуміло, переможцем і стане LNM, якщо негативно — то міністр держмайна мусить вирішувати, що робити далі. Представники Індустріального союзу Донбасу, які були недавно у Варшаві, мали свої застереження до процедури проведення тендеру і представили їх публічно. Ми ставимося до цих застережень дуже серйозно, їх передано і президентові Польщі, і прем'єр-міністрові.

      — Як ви оцiнюєте факт другої оферти, запропонованої керівництвом LNM уже після завершення подання основних пропозицій учасникiв тендеру?

      — Я не займаюся суто проблемами металургійної галузі, тому не знаю, як це оцінити. Це, власне, не моє завдання. Моїм завданням є стеження за тим, щоб процедура тендеру відбувалася правильно: щоб були дотримані терміни, основні засади, умови, таємниця офертів, а також щоб були враховані думки експертів. Я займаюся політикою, і для мене важливим є вплив результатів цього тендеру на польсько-українські відносини. Але також важливо, як у цьому контексті бачитиме нас наш великий міжнародний партнер LNM. Мій досвід свідчить, що в такого роду тендерах найважливішим є той, хто програє.

      — Той, хто програє???

        Так. Бо він стає переконаним у тому, що програв у чесній, важкій боротьбі. Ми хочемо наразі, щоб той, хто виграв згаданий тендер, знав, чому так сталося, а той, хто програв, — знав повно і чесно, чому він програв.

      — Чи я правильно зрозуміла, що до візиту президента Олександра Кваснєвського в Донецьк ще не будуть відомі остаточні результати тендеру?

      — До візиту, який відбудеться 30 березня, остаточного результату ще може не бути.

      — Чому не відбулося засідання консультаційного комітету при президентах України та Польщі, яке начебто планувалося на 16—18 березня?

      — Я дізнався, що саме в той час мій партнер по переговорах Віктор Медведчук виїхав до Москви. Але ми хочемо зустрітися ще до візиту президента Кваснєвського в Україну.

      — Що обговорюватимете?

      — Знаєте, у нас така інституція — щось на зразок резервуару, в який відкладаються складні справи. Є великий список таких справ — починаючи від «Гути Ченстохової» і закінчуючи НАТО, спільними діями в Іраку.

      — Якщо ви з Медведчуком обговорюватимете тему «Гути Ченстохової», то чи це означає, що українське лобі ще залишається фактором впливу на остаточне рішення щодо приватизації цього комбінату?

      — На перших етапах не застосовувалися політичні аргументи ні з одного, ні з іншого боку. Насамперед важливими для Польщі є економічні наслідки тендеру, а політичні проявляться вже на їхньому тлі. Ми все-таки не вважаємо, що вся українсько-польська політика сконцентрована тільки на результатах цього тендеру. Водночас дуже важливим є враження, яке справляє перший поважний інвестор з України, котрий хотів щось зробити в Польщі. Це для мене фундаментальний висновок. Можна програти, але головне — знати, з якого приводу, чому і за що.

      — Чи під час Року Польщі в Україні, в плині його настроїв, польська сторона хотіла б вирішити такі делікатні питання, як остаточне залагодження проблеми навколо цвинтаря Орлят у Львові, реституційні проблеми, зокрема Оссолінеум?

      — Ні, ні. Скажу щиро щодо конкретно цвинтаря у Львові: цвинтар уже відновлено, але немає таблички на монументі, бо думки з цього приводу розділилися. Головне — те, що впорядкований цвинтар таки постав там, на місці руїн і ганьби. Якщо мешканці Львова не хочуть, аби його було урочисто відкрито... Ну що ж, це їхня думка. Щодо колекції Бібліотеки Оссолінських у Львові, то ми не наполягаємо на поверненні. Навпаки, ми б хотіли зробити копії деяких картин, щоб вони, таким чином, були і у Польщі, і у Львові.

      — Чи готова Польща на стамбульському саміті НАТО підтримати прагнення України досягти вищого рівня співпраці з Альянсом, долучившись до Плану дій щодо  членства?

        Ми є великими прихильниками співпраці України з НАТО. З великою повагою ставимося до того, що після саміту в Празі було продовжено спілкування між НАТО й Україною і взагалі між Україною та Заходом. Що відбулося протягом часу, що минув відтоді, і які плани ще залишилися нереалізованими? Два роки тому Україну підозрювали в продажу «Кольчуг» Іраку. На сьогодні всі знають, що в Іраку ніяких «Кольчуг» немає, зате там присутнi 1600 українських вояків. І НАТО мусить відповісти на питання: чи то якісна зміна? Втім це тільки один аспект взаємин Україна—НАТО. Ми як члени Альянсу маємо одне суттєве застереження: дотримання демократичних свобод і прав людини в Україні дещо відстають від стандартів, які існують у державах-членах НАТО. Крім того, ми б хотіли від української сторони почути чітку, впевнену відповідь стосовно того, що президентські вибори пройдуть демократично.

      — Чи у Варшаві розуміють, що підтримка України на стамбульському саміті є черговою зачіпкою для нас не сповзати у бік Білорусі, не відкотитися в проросійський простір, залишитися хоч якось ближчими до Європи?

      — Можна й так описати цю ситуацію. Втім мені знайомі різні сценарії, білоруський — найчорніший, але, думаю, ви надто далеко пішли вперед, щоб можна було впровадити в Україні режим на кшталт білоруського.

      — Чи зміниться політика Польщі щодо України, якщо передвиборчу кампанію і самі вибори в Україні буде проведено непрозоро і з порушенням демократичних норм?

      — Зміниться не тільки наше ставлення до України, а й ставлення Європи й усього світу. Скажу й інакше: демократично проведені вибори — це величезний імпульс для розвитку власне вашої держави. І ми будемо дуже щиро і наполегливо вас у цьому переконувати. Порівнюючи поступ демократії в Україні з іншими пострадянськими державами, хочу сказати, що ви маєте непогані результати. Але питання полягає в іншому: які стандарти слід застосовувати Україні — західні чи східні? Погляньте на східні країни, Киргизстан, до прикладу, чи сусідні з ним країни, і погляньте на держави Центральної Європи — ви чітко побачите, що Україні ще дещо треба зробити. Неправі ті, хто скаже: «В Україні немає демократії». Та водночас неправильно було б і стверджувати, що в Україні є справжня демократія.

Варшава—Київ.

  • 82% членів Американської торгівельної палати в Україні вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для України

    Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>

  • Україна і семеро гігантів

    Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>

  • Шлях через Україну

    Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>

  • Дружнє плече на шляху до ЄС

    Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>

  • Кордони для «Лікарів без кордонів»

    Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>

  • Кому мінімум, кому — банкрутство

    Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>