«Візир» поза законом?

«Листи щастя» — саме так у народі називають постанови про стягнення штрафу за порушення Правил дорожнього руху. Якщо ви раптом знайшли у поштовій скриньці один із таких «листів» і не погоджуєтеся з його висновками — не панікуйте і не поспішайте сплачувати штраф. На думку юристів, фото– і відеофіксація адміністративного правопорушення не є достатнім доказом факту його вчинення, а саму постанову можна скасовувати в суді через її невідповідність Кодексу України про адміністративні правопорушення (КоАП).

Оскарженню підлягає

«Головна проблема використання «Візира» — це стовідсоткова можливість для всіх без винятку водіїв оскаржити постанову про стягнення штрафу, кожен може уникнути відповідальності. І це є факт», — заявив юрист Олександр Поставець під час недавнього «круглого столу» в Києві. За словами пана Поставця, фіксація правопорушення технічними приладами «Візир» однозначно не встановлює вину водія. Річ у тім, що в законодавстві передбачено використання приладів фото– й відеофіксації винятково в автоматичному режимі. Це означає, що кожен, хто сьогодні отримав постанову про адміністративне порушення з квитанцією про сплату штрафу, може в судовому порядку, лише з формальних підстав, скасувати цю постанову як незаконну, а після цього уникнути відповідальності.

Правильність висновків юристів підтверджують непоодинокі судові рішення. Так, нещодавно один із районних судів Києва скасував постанову ДАІ про стягнення штрафу, аргументувавши своє рішення нормами адміністративного кодексу — фіксація порушень ПДР тільки «Візиром» не може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, йдеться в рішенні. Не менш проблемним питанням залишається якість фіксації правопорушення. Наприклад, часто на знімках (до постанови додається, буває, і три–чотири знімки автівки порушника, які зі шестисекундного відеозапису обирає спеціаліст ДАІ) неможливо чітко встановити реєстраційні номери та марку автомобіля, або ваше авто зафіксовано в ряду інших машин, тому важко встановити, чи саме цей водій перевищив швидкість, чи сусідня автомашина. Отже, суд далеко не завжди, як це прийнято вважати в суспільстві, пристає на бік Державтоінспекції.

Утім правова активність громадян залишає бажати кращого. З початку року в Україні із застосуванням фото– і відеофіксації зареєстровано понад 150 тисяч порушень Правил дорожнього руху, і лише один відсоток з них було оскаржено в судах. При цьо­му 50 відсотків (!) скарг суди задовольнили, а постанови скасували. Для порівняння відсоток оскаржень у Франції сягає 20%.

ДАІ наполягає на своєму

Усі зазначені вище претензії щодо роботи «Візира» уважно вислухав заступник начальника Департаменту ДАІ МВС Сергій Будник, якого запросили до участі в роботі «круглого столу». Нескладно було передбачити, що позиція правоохоронців неабияк відрізняється від оцінок незалежних юристів. За словами посадовця Державтоінспекції, прилад «Візир» використовують відповідно до закону, доказом чого є висновок... учених Київського педагогічного університету, які дали лінгвістичну оцінку відповідних розділів КоАП, тобто пояснили, як слід читати написане законодавцем. «Передбачається можливість використання «Візира» як в автоматичному режимі, так і в ручному. І на сьогодні у нас є висновок Київського національного педагогічного університету саме з таким тлумаченням положень адміністративного кодексу», — сказав пан Будник.

Надалі, переконують у ДАІ, використання «Візира» буде переведено винятково в автоматичний режим роботи. «Сьогодні здійснюється модернізація приладів. Процес сертифікації «Візирів», які працюватимуть в автоматичному режимі, займе близько місяця», — сказав Сергій Будник.

Відповідаючи на запитання журналістів про можливість втручання співробітників ДАІ в роботу приладу (це якщо даішники фіксують порушення «вручну»),Сергій Будник спробував заспокоїти опонентів: прилад щорічно проходить обов’язкову повірку, тобто перевірку технічного стану, тому будь–яке стороннє втручання обов’язково буде виявлено. Найбільше підозр виникає у зв’язку з тим, що інформація з накопичувача (флеш–карти) «Візира» у процесі обробки даних цілком імовірно може бути сфальсифіковано оператором. А от способу перевірити це немає.

Додаткові підстави засумніватися в законності й доцільності застосування «Візира» нещодавно виявили й у Контрольно–ревізійному управлінні (КРУ) Міністерства внутрішніх справ, про що йдеться у звіті цього контролюючого органу. Згідно з висновками експертів КРУ, «Візир» закуповували ще у 2007 році, і відтоді прилад не пройшов обов’язкової сертифікації. Не проведено також державної експертизи щодо його технічної та криптографічної безпеки у Державній службі спецзв’язку та захисту інформації України. Міністерству внутрішніх справ було рекомендовано сертифікувати прилад. Сертифікація триває й нині, повідомив Сергій Будник. Дивним, у такому разі, видається той факт, що ДАІ використовує несертифіковані прилади вже протягом тривалого часу, при цьому фіксуючи порушення й накладаючи чималі штрафи.