Летіла зозуля та стала кувати,
Ой то не зозуля — то ж з косою Юля.
Скинули зозулю в гніздо українське,
Випав із гніздечка уже Йосип Вінський.
Перший був Пинзеник, а за ним Огризко,
Потім Єхануров приземлився низько.
Ой Юленько, Юлю, красива та пишна,
А кого ж ти далі із гніздечка кишнеш?
Що ж ти, дівчинонько, та словами блудиш,
Скажи нам відверто, кого справді любиш.
«Любіть Україну» на плакатах пишеш,
А сама без газу українців лишиш.
Нащо ж підписала кабальну угоду?
Цим ярмо наділа нашому народу.
Не Тризуб ти любиш в Гербі українськім,
А орла–мутанта на баштах кремлівських.
Так лети ж ти, пташко, до нього під крила,
Там тобі, красуне, вже й гніздечко звили.
Шле тобі привіти Павло Лазаренко,
Який зазнав ласки від твого серденька.
Тетяна КРОМБЕТ