Кредитний бум минулих років породив низку шахрайських прийомів, за допомогою яких спритники, граючи роль скромних посередників при отриманні банківських позик, легко переправляли чужі гроші до власних кишень. Ось і вінничанин Дмитро Бахромчук (прізвище змінено. — Авт.) не лише вигадав власну схему, а й розгорнув масштабну діяльність із її реалізації.
Задум був простий. Дмитро зареєструвався як приватний підприємець, котрий нібито виготовляє пластикові вікна та двері, а відтак почав пропонувати клієнтам отримати невеликі споживчі банківські кредити «з додатковими зручностями»: їх позбавляли необхідності ходити по банківських установах із різними документами — гроші вони отримували на другий день тут же, на «фірмі». Але найсмачнішою приправою до безплатного сиру в мишоловці була обіцянка, що за користування ресурсами не доведеться платити відсотки.
Суть шахрайського ноу–хау полягала в тому, що банк видавав кредит нібито під встановлення нових вікон та дверей, і клієнт підписував документи про отримання у «фірми» саме їх, тоді як реально йому на руки видавали готівку. Правда, не всю суму: якщо, наприклад, кредит зазвичай становив п’ять тисяч, то громадянину виплачували тільки 4100 гривень. Різницю пояснювали тим, що частина суми відразу йде на погашення боргу. І лише через півроку чи й більше простаки раптом з’ясовували, що треба повертати і все «тіло» позики, тобто п’ять тисяч, і розраховуватись за відсотки.
«Фірма», яку назвали «Допомога», діяла близько чотирьох місяців, причому розгорнула «пункти прийому» не лише в обласному центрі, а й створила кілька філій у районах. Вона стала популярною — в окремі вдалі дні в ній отримували кредити по 30—40 осіб! Щоправда, «Допомога» скоро потрапила в поле зору обласного УБОЗу, і коли до офісу завітали оперативники з відділу боротьби з відмиванням коштів, для працівників це було як грім серед ясного неба. Ніяких документів знищити не встигли — міліція вилучила навіть книгу обліку, до якої записували всі оборудки з сумами «відкатів».
З’ясувалося, що організатор (до речі, раніше двічі судимий) встиг обдурити понад тисячу чоловік, а заодно і працівників, яким банально не видавав зарплатню. І хоч у кожному конкретному випадку суми фігурували невеликі, загалом вони перевищили мільйон гривень. За чужі кошти Бахромчук відверто розкошував: новий «Мерседес», нова квартира, казино, поїздки до моря, дівчатка... Навіть після того, як був оголошений у розшук і перейшов на нелегальне становище, звичці до веселого життя не зраджував — його навіть затримували в приміському ресторані під час чергової гульні.
Зараз Дмитро чекає закінчення слідства та направлення кримінальної справи до суду. Розглядається також питання про притягнення до відповідальності разом із ним ще кількох чоловік, зокрема — посадовців місцевої філії ВАТ «Банк «Русский стандарт», через яку і оформляли кредити.
Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>
Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>
Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>
Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>
Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>
Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>
