Перед позачерговими виборами до парламенту Молдови, що відбудуться вже сьогодні, в країні виникла низка ексцесів зі спостерігачами з–за кордону. Як повідомили «УМ» у прес–службі Комітету виборців України, зі 140 представників місії ENEMO («Європейська мережа організацій зі спостереження за виборами») Центрвиборчком Молдови надав статус офіційних спостерігачів лише 55 особам, хоча саме ЦВК запрошував ENEMO на вибори. Загалом до участі у місії ENEMO зголосилися представники громадських організацій із 12 країн, місію очолив керівник донецького обласного відділення КВУ Сергій Ткаченко.
Учора вранці поліція Молдови затримала понад 20 представників ENEMO, які працювали в Бєльцах і Сороках, серед них — і шістьох громадян України, активістів КВУ. Всім їм запропонували впродовж 24 годин покинути територію Молдови.
Таку саму вимогу напередодні було висунуто Ткаченкові. Перевіряти документи на заміську базу відпочинку, де мешкають спостерігачі від ENEMO, ввечері приїхали 30 представників міграційної служби Молдови. Українського керівника місії відвезли в невідомому напрямку (як пізніше з’ясувалося — до міграційного офісу), однак Ткаченко відмовився виїжджати з Молдови впродовж доби, як того вимагали правоохоронці. Сергій заявив, що для цього немає правових підстав.
Станом на вчорашній полудень лишалася невідомою доля ще одного затриманого в понеділок — Еділя Байсалова з Киргизії.
Також у понеділок в аеропорту Кишинева відмовили в доступі на територію Молдови спостерігачам ENEMO із Грузії. Грузинська делегація провела ніч на аеровокзалі, після чого всіх було депортовано. У зв’язку з цим офіційні органи Республіки Грузія вже висловили ноту протесту.
«Незважаючи на спротив, місія ENEMO продовжить спостереження за виборами силами акредитованих спостерігачів», — каже голова правління КВУ Олександр Черненко.
Нагадаємо, дострокові парламентські вибори в Молдові були оголошені після того, як новий парламент не зміг переобрати президентом чинного главу Молдови, комуніста Володимира Вороніна. Чергові парламентські вибори, що відбулися у квітні, принесли мінімальну більшість комуністам, однак мали наслідком насамперед масові безпорядки на вулицях Кишинева, захоплення будівель державних установ, сутички з поліцією тощо.