Леніноборці складають молоти

Українські націоналісти, які побили молотом пам’ятник Леніну в Києві, обіцяють більше так не робити. «Це була не перша така наша акція. Попередня, коли ми розбили пам’ятник Петровському, пройшла непоміченою, натомість акція з Леніним набула розголосу. Ми досягли своєї мети, суспільство побачило і все зрозуміло», — каже Микола Коханівський, учасник побиття обох пам’ятників. Наразі йому та чотирьом його соратникам висунуто звинувачення за двома статтями Кримінального кодексу — «групове хуліганство» та «незаконне пошкодження об’єктів культурної спадщини», за що загрожує до п’яти років ув’язнення.

Адвокат «каменярів» Сидір Кізін вважає, що його підзахисним не можна інкримінувати хуліганство: «Мотиви їхніх дій були ідейними, вони не підпадають під законодавче визначення хуліганських дій». Однак Микола Коханівський і його соратники знали, на що йшли. Хоч і не чинили опору й співпрацюють зі слідством, під час затримання на них морально тиснули, погрожуючи навіть розстрілом. «Вони (міліціонери. — Авт.) були в цивільному, погрожували, казали навіть: «От через півроку до влади прийде Янукович, смертну кару відновлять, і ми вас, бандерівців, до стінки ставити будемо», — розповідає Коханівський. Але патріоти тримаються стоїчно. «Якщо мене засудять, я готовий відбути цей термін у в’язниці, але тоді стане очевидно, що наша країна рухається в нікуди, — каже він. — Ми не керувалися хуліганськими мотивами, хуліганство — це неповага до суспільства, а ми намагалися демонтувати цей пам’ятник якраз із поваги до українського суспільства». Хлопці сподіваються, що суд сприйме їхні докази.

Щодо звинувачення в пошкодженні культурних пам’яток, якою нібито був пам’ятник Леніну на столичній Бессарабці, націоналісти переконані, що це проблема не їхня, а Української держави. «Я закликаю владу виключити символи радянської окупації з усіх державних реєстрів», — заявив Олександр Задорожний, ще один учасник розправи з Леніним. Власне, останню крапку у справі виключення «київського Леніна» зі списку пам’яток державного значення, куди його внесли в 1964 році, має поставити Прем’єр–міністр України. Як повідомив Сидір Кізін, відповідне подання вже пройшло повне опрацювання в Кабміні: «Слово за Юлією Тимошенко, яка зараз має просто підписати рішення Кабінету Міністрів про виключення пам’ятника Леніну з реєстру національних пам’яток».

Націоналістичні та націонал–патріотичні організації об’єднуються у Комітет декомунізації, який боротиметься за усунення пам’ятників тоталітаризму правовим шляхом, домагаючись виконання відповідних законів та указу Президента Віктора Ющенка. До цього комітету ввійшли ВО «Свобода», ОУН, ВО «Просвіта», УНА–УНСО, ВО «Тризуб» імені Степана Бандери, ГО «Люстрація», Асоціація дослідників голодоморів в Україні, Товариство «Меморіал» імені Василя Стуса, оргкомітет Міжнародного суду над злочинами комунізму, Спілка офіцерів України, МНК, Студентське братство та інші праві партії та громадські організації. Їхньою метою буде «вилучити з Державного реєстру нерухомих пам’яток національного значення та всіх переліків пам’яток культури», «демонтувати пам’ятники, присвячені особам, причетним до злочинних дій проти українського народу», «змінити назви населених пунктів, вулиць, площ, установ, організацій тощо, які пов’язані з окупаційним комуністичним режимом» та «притягнути до відповідальності посадових і службових осіб, які зволікали і перешкоджали виконанню указів Президента щодо ліквідації пам’ятників, присвячених організаторам голодоморів та політичних репресій».

ДОВІДКА «УМ»

За словами Олега Осуховського, голови громадської організації «Люстрація», на сьогодні в Україні все ще залишається 2 692 населені пункти, де стоять пам’ятники діячам комуністичного режиму; 7218 — де вулиці та площі названі на їх честь, та 428 населених пунктів, які носять назви діячів радянського режиму. Лише на Київщині досі стоять 45 пам’ятників та існують 1475 адміністративних назв, пов’язаних із тоталітаризмом.

Нагадаємо, що в березні 2007 вийшов Указ Президента України Віктора Ющенка «Про заходи у зв’язку з 75–ми роковинами Голодомору 1932—1933 років в Україні», в якому, зокрема, постановлялося демонтувати пам’ятники та пам’ятні знаки, а також перейменувати вулиці, площі, провулки, проспекти, парки та сквери, названі на честь осіб, причетних до Голодомору. Як вважає Олег Осуховський, виконується наказ мляво.