Гіганти біля самовара

На другий день візиту Барака Обами до Москви ще складно зрозуміти, чи відбудеться повною мірою заанонсоване «перезавантаження» російсько–американських стосунків. Та й чи взагалі це ймовірно між давніми конкурентами? Втім атмосфера візиту, кількість та характер підписаних угод свідчать: Вашингтон і Москва готові до взаємних поступок, і планка компромісу, яку вже взято, була досить високою. За відлигою у відносинах титанів уважно стежать у пострадянських країнах, котрі раніше могли певною мірою спиратися на Вашингтон, захищаючись від імперської агресивності «російського ведмедя». Насамперед в Україні та Грузії.

Викидати ракети і дружити арміями

Надвечір першого дня російсько–американських переговорів було підписано вісім документів. Серед них і угоду про згоду РФ надати свій простір для переправки військових вантажів США до Афганістану. Це поступка Москви наполяганням Сполучених Штатів, так би мовити, жест доброї волі. Дозвіл дано на 4500 таких польотів, передає Бі–Бі–Сі. Сторони обумовили параметри майбутнього договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь, який, як очікується, буде підписано на початку грудня. Отже, через сім років США та Росія матимуть 1500—1675 ядерних боєголовк та 500—1000 носіїв. «Конкретні цифри будуть узгоджені під час подальших переговорів», — ідеться у спільній декларації за результатами переговорів Обама—Медведєв.

Ще одним кроком поступу, на який відреагував світ, є зафіксована у спільній заяві президентів згода на співпрацю у розвитку протиракетної оборони. Схоже, Барак Обама та Дмитро Медведєв, котрі, до речі, як відзначили московські журналісти, час від часу жваво спілкувалися без перекладача, домовилися на цю тему «в загальному», а як конкретно можна будувати разом протиракетний щит і проти кого — залишилося за межами розуміння і, ймовірно, обговорення. Вони лиш «доручили експертам провести спільну роботу з аналізування балістичних ракетних викликів і підготувати відповідні рекомендації...»

Підписано і документ про військову співпрацю, яку США перервали із серпня 2008 року у зв’язку з військовою агресією Росії в Грузію. Як повідомила агенція «Інтерфакс», план співробітництва передбачає близько 20 спільних військових навчань, а також «стратегічні переговори між Об’єднаним комітетом начальників штабів США і Генштабом РФ». Утім, як сказав журналістам начальник Генштабу ЗС Росії Микола Макаров, спільні військові навчання проводитимуть уже з наступного року.

Бі–Бі–Сі відзначає, що Вашингтон і Москва домовилися поновити роботу двосторонньої комісії зі співпраці, але на рівні президентів (у 90–х роках комісія існувала на рівні прем’єр–міністрів), а ще — відродити документ про співпрацю в галузі атомної енергетики, ратифікацію якого зупинив минулого серпня Джордж Буш після військової акції росіян на Кавказі.

Ударивши по руках, американський та російський очільники, вже з іншим, бадьорим настроєм сьогодні полетять разом на засідання «великої вісімки» до Італії.

На чужому банкеті похмілля

США наблизилися впритул до нелюбої Росії і вдають, що палко її обіймають. Але при цьому намагаються суворо зберігати своє реноме найбільшого у світі носія цінностей західної демократії й людських свобод. Приблизно про це, про демократію та права людини, йшлося під час зустрічі пана Обами з «інакшою Росією», яку так витравила епоха Путіна–Медведєва, що зустрічатися вже майже ні з ким: ті відмовилися від своїх поглядів, тих убили, тих не пустили, а ще хтось — сидить. 15 хвилин тривала розмова Обами з Михайлом Горбачовим. Багато не встигнеш почути, але живій легенді, людині, яка зруйнувала радянську імперію, можна подивитися прямо в очі... З Медведєвим переговори тривали в понеділок чотири години, учора, тет–а–тет, — дві, так само дві години він спілкувався з Путіним, за «кустодієвським», картинним самоваром. Утім це вищий рівень, вершителі доль, а то так — п’ятнадцятихвилинка демократії.

Отже, адміністрація Обами поновила тепер співпрацю в певних галузях, яку призупинив Буш, відповідаючи на експансію Росії до Грузії. Вашингтон здав свою стратегічну дружбу з Грузією? І якщо не вимагатиме повернути окуповані Південну Осетію та Абхазію, то принаймні й не колотиме цим закидом очі росіянам? Схоже, що так. Хоч американський президент і закликав Медведєва на прес–конференції: «Територіальну цілісність і суверенітет Грузії мусять поважати», — та зізнався перед журналістами, що Грузія лишається одним із питань, щодо яких у Москви та Вашингтона «залишилися суперечності». Слід сподіватися, «суперечності» залишилися й в українському питанні. Про Україну Обама згадав, виступаючи вчора перед студентами Російської економічної школи. Мовляв, Америка нікому «не нав’язувала вибір системи безпеки, і ...якщо якась країна хоче стати членом НАТО, то США мусять цьому сприяти». «Будь–яка система, яка відмовляється від прав на державні кордони тощо, призведе до анархії. І це включає такі країни, як Україна та Грузія», — переповідає слова Обами агенція УНІАН.