Голову поставимо «на ноги» 

«Експериментальним» пацієнтом лікарів став 63–річний Микола Николаєнко з Великоолександрівського району Херсонщини. Чоловік отримав травму, не сумісну з життям, коли сідав у бричку: кінь чогось злякався, різко смикнув віз — і наїзник полетів під колеса брички, сильно вдарився головою об землю і поламав шийний відділ хребта. «Зуб» другого шийного хребця відламався, вискочив зі свого місця і розпався на частини. До того ж цей підступний хребець захищає ділянку стовбура спинного мозку, що відповідає за дихання, серцебиття і рух. Чоловіку паралізувало руки, майже відмовили ноги, а дихав він через силу.

У районі пацієнтові наклали гіпс — «шийний комірець». Рідню ж повідомили, що глава сімейства тепер нерухомий «овоч» й таким і залишиться до кінця своїх днів. Але пану Миколі пощастило: ним зацікавилися нейрохірурги з Херсонської обласної лікарні. Там якраз придбали новий і поки що єдиний на півдні України гала–апарат. Це пристосування дуже нагадує відомий багатьом апарат Єлізарова, який накладається при переломах рук або ніг. Та якщо в апараті Єлізарова металевими штирями проколюють кістки вище і нижче за перелом, після чого стримують рамою в потрібному положенні, то в гала–апараті раму ставлять на плечі й кріплять спеціальними шурупами до черепа. Шию повністю фіксовано, а за рахунок поступового збільшення довжини задніх штанг апарата лікарі акуратно направляють підставу черепа і шматочки «зуба», що зростаються, в нормальне, колишнє положення, звільняючи від тиску постраждалу ділянку спинного мозку.

«Після травми минуло більше тижня, а кістка вже «закріпилася», — розповідає нейрохірург Олексій Леонтьев. — Після того, як «зуб» займе потрібне місце, пацієнта прооперуємо ще раз — вставимо спеціальну стабілізуючу систему. Правда, навіть після всього цього Микола Миколайович не зможе, як раніше, вільно крутити головою, зате бігатиме, як раніше».

В Україні гала–апарат застосовували раніше тільки в клініках Києва. Придбати апарат Херсонське відділення Всеукраїнської асоціації нейрохірургів змогло завдяки пожертвам земляків. Обійшовся він у 600 доларів. Звичайно ж, цього мало на всю Херсонську область. Особливо такі апарати будуть потрібні в літній сезон, коли з ушкодженнями шиї масово звертаються пірнальники. І як пояснити пацієнтам, чому один вільно ходить у гала–апараті, а інший півроку змушений лежати з розтяжками, прикутий до ліжка, у восьмикілограмовому «скафандрі» з гіпсу, що закриває повністю торс і голову? Відтак нейрохірурги ХОКБ щиро радіють першим самостійним крокам Миколи Миколайовича й уже мріють ще хоча б про три такі диво–пристрої.