Вічна проблема жінок, та й не тільки, — як би скинути пару–трійку кілограмів — особливо нагальна в пляжно–купальний період. Адже так хочеться похизуватися на пляжі точеною фігуркою, стрункими ніжками та тонкою талією. І літо цьому неабияк сприяє, в цю пору можна без напруги сісти на зелену дієту, тобто її й дієтою назвати важко — просто їжте собі салатики зі свіжих овочів і отримуйте насолоду, а заодно й користь.
Салати можуть бути різними за калорійністю, залежно від використаних продуктів, тож, варіюючи інгредієнти, цю страву можна вживати на сніданок, обід та вечерю. Скажімо, на сніданок приготуємо грецький салат. Він і поживний, що дасть нам заряд енергії та можливість «протриматися» до обіду, і легкий для травлення. Візьмемо огірок, помідор, половинку солодкого перцю, жменю маслин без кісточок, 100 г сиру «Фета» і поріжемо все кубиками (якщо ви працюєте вдома чи у вас вихідний, можна додати в салат ще й половинку солодкої червоної цибулини). Овочі приправляємо сіллю та меленим перцем, поливаємо соком лимона та олією (краще оливковою). Готуємо грінки з хліба з висівками, подаємо їх до салату — сніданок готовий.
На обід можна приготувати салат із макаронами (такі страви дуже популярні в італійців). І ситно, і корисно, і не надто калорійно, якщо брати «правильні» макарони, тобто вироби з борошна твердих сортів пшениці. Моя племінниця, котра живе в Римі, готує чудовий салат «Мілан», спробуймо і ми. Візьмемо 250 г копченої риби (можна взяти консерву «Тунець у власному соку», вийде також дуже смачно), 250 г макаронів (краще щось на зразок «фарфале» — метелики), солодку цибулину, яблуко, огірок, 8 помідорів, 100 г салямі, 150 г твердого сиру, свіжий кріп, 250 мл олії, 1 ч. л. гірчиці (краще «Європейської» або «Діжонської»), 2 ст. л. оцту, перець, сіль, цукор. Звісно ж, ви не будете відварювати макарони тільки для себе, тож салату вийде кілька порцій, тобто на сім’ю. У миску з відвареними й охолодженими макаронами кладемо порізані кубиками яблуко, смужками — огірки та салямі, скибочками — помідори, кільцями — цибулю, розділену на шматочки рибу без кісточок, посипаємо все це тертим сиром і заправляємо соусом. Для соусу розтираємо в окремій салатниці гірчицю з оцтом, сіллю, цукром і перцем, додаємо олію й збиваємо вінчиком. Салат можна подавати в тарілках, вистелених листям салату, а зверху прикрасити посіченим кропом.
У червні дуже доречним буде салат із молодих листочків буряка (тобто гички). Саме зараз вони такі ніжні, що з них можна і борщ готувати, і до салатів додавати. Візьмемо 300 г листочків буряка, червоний солодкий перець, чотири помідори, дві цибулини (бажано також червоних), морквину, зубчик часнику, олію. Гичку ріжемо на шматочки довжиною 3–4 см і відварюємо у підсоленій воді до напівм’якого стану. Помідори ріжемо на скибочки. Цибулю і моркву підсмажуємо на олії до напівпрозорості, охолоджуємо. У миску кладемо підсмажені овочі та помідори. Листя ж буряків підсушуємо на паперових рушничках та обсмажуємо на гарячій олії до хрусткого стану, потім охолоджуємо його і кладемо в салатницю з овочами, заправляємо лимонним соком, змішаним із розчавленим часником. Прикрашаємо салат смужками солодкого перцю.
Подорожуючи якось Чехією, я спостерігала не в одному ресторані, що чехи не заправляють салати майонезом чи сметаною. До речі, так роблять й інші європейці. Тоді пригадалося, що в нас у Галичині також готують літній салат, що його чомусь називають «Мізерією», який також не заправляється жодним тлущем (тобто жиром, рослинного чи тваринного походження). Для «Мізерії» беремо кілька огірків, тонко нарізаємо їх кружальцями, солимо, цукруємо до смаку, перчимо і даємо постояти, щоб огірки пустили сік. Перед подачею сік можна злити. Проте я спостерігала, як чехи, навіть у ресторані, не те що вдома, з’їдали салат, а потім висьорбували юшечку з піалки. Узагалі в них дуже поважне ставлення до харчів, і нічого поганого вони не бачать у тому, щоб вимочити хлібом підливку з тарілки чи висьорбати сік, який пустили овочі в салаті.
Це лише мізерна частина з усього розмаїття овочево–салатної феєрії, яку можна було б запропонувати нашим читачам. Проте не все одразу. Тож до нових салатних історій.