Зміцнення Володимира Путіна в Кремлі ознаменується російською експансією на країни колишнього Радянського Союзу. Такий аналітичний прогноз зробив керівник ЦРУ Джордж Тенет, озвучуючи перед комітетом збройних сил Сенату США доповідь «Світова загроза—2004: виклики в глобальному контексті, що змінюється». Втручання держави у великий бізнес та зростання апетиту щодо гегемонії в межах колишнього Союзу — такі можливі наслідки «путінізації» у вищих ешелонах російської влади. Чим новий російський авторитаризм може обернутися особисто для нас, описано у звіті, розміщеному на інтернет-сайті американської розвідки.

Днями Кабінет Міністрів ліквідував міжвідомчу робочу групу з розробки концепції міжнародного консорціуму з управління та розвитку газотранспортної системи. Що це означає для самих учасників робочої групи, зрозуміло: їхня думка щодо консорціуму стала непотрібною урядові. Нагадаємо, що до складу групи від Верховної Ради входили Олександр Гудима, Микола Рудьковський та Станіслав Косінов. Утім ніякої концепції консорціуму робоча група так і не схвалила. Не отримала вона і жодного економічного обгрунтування функціонування консорціуму.

Першим партнером «Путіна-2» став Леонід Кучма: саме український колега першим із президентів безпосередньо привітав Володимира Володимировича з переобранням на посаду глави держави. Для цього наш гарант з'їздив з дводенним робочим візитом до Москви, почаював iз Путіним у його резиденції «Ново-Огарьово» та проголосив: «Ще раз від усього серця поздоровляю з тією величезною довірою російського народу. Це дає можливість без оглядки, без витрати часу на дрібні питання вирішувати стратегічні питання розвитку самої Росії і ще більш, напевно, питання зовнішньої політики». Логіка сьогоденного зовнішньополітичного вектора розсипаного в компліментах Кучми була дещо дивною: «Хочу побажати успіхів Росії, а будуть успіхи в Росії — і нам буде легше й простіше. Це не гучні слова, а реальність, сувора іноді реальність».

Учора Конституційний Суд оголосив висновки з приводу законопроекту політичної реформи, яку зараз завзято намагаються втілити у життя «більшовики», заручившись підтримкою комуністів та соціалістів. Несподіванки не сталося — «парнокопитний» проект, прийнятий «ручним» голосуванням 24 грудня, з унесеними у нього 4 лютого змінами (вилученням статей про вибори Президента у парламенті та обрання суддів на 10 років) визнано таким, що відповідає Конституції. За це рішення, як повідомляють «Українські новини», проголосувало 13 суддів КС, проти висловились 4.

Учора стало остаточно відомо, що в останню неділю жовтня, як передбачає Конституція, відбудуться всенародні президентські вибори — Верховна Рада на своєму вчорашньому засіданні врешті прийняла відповідну постанову (хоча Іван Плющ вніс її ще минулого року). Після відмови від норми про вибори гаранта у Верховній Раді норму про дату виборів — 31 жовтня — підтримали і «більшовики», й опозиціонери: на електронному табло висвітилося доволі рідкісне для нашого парламенту число голосів «за» — 429.