Дорога до Папи

— Що це буде за візит і чому він так довго відкладався, адже це буде перший візит Президента України до Ватикану?

— Я не знаю всіх деталей, чому за президентства Кравчука не відбувся подібний візит, можливо, це не було пріоритетом першого президента України. У кожному разі, український політикум як такий, творячи нові політичні традиції, можливо, не завжди відчуває важливість і ефективність зв’язків з певними традиціями, які тривають не десять і навіть не сто років, а мають тисячолітню спадковість. У совєтському політичному «жаргонному» підході щодо Ватикану завжди стояло сталінське питання: скільки в країні є дивізій і танків? Але це питання насправді пов’язане з концепцією людини — якщо там нема танків, якщо ця установа не є економічною чи політичною потугою. Тож раніше складалося враження, що стосунки з Ватиканом можна відкладати на другий план. Два роки тому планувався візит Президента Ющенка до Ватикану, але через політичну нестабільність його двічі чи тричі переносили і згодом узагалі на певний час відклали.

— Які перспективи з’яв­ляються перед Україною завдяки співпраці з Ватиканом і Вселенською церквою? Адже половина України, під проводом Московського патріархату, не в захваті від контактів із Ватиканом?

— Невідомо, чи насправді ці люди не в захваті... Адже коли Іван Павло ІІ приїхав до України, всі опитування показували, що переважна більшість українців вітала це. Можна погоджуватися чи ні з тими чи іншими конфесійними постулатами, але є речі, що справді єднають людей. Україні треба вирішувати економічні, комерційні, виробничі та суто політичні питання, але ж наше життя — не тільки у цьому. Це і спілкування, осмислення з партнерами того, ким є людина, що таке культура, як живуть люди на різних континентах. Для України Ватикан, котрий представляє мільярд католиків в усіх країнах світу, є відкритим партнером. У світі — сот­ні католицьких університетів, є колосальна інтелектуальна традиція чернецьких згромаджень, відчуття культури. Нічим не можна замінити того доробку, громадженого століттями. Я вже не кажу про суто духовні цінності. Тож відмежовувати себе від цього жодна спокійна і мисляча людина не стане. У час, коли є напруження, коли в постмодерній культурі поставили знак питання над усім — що таке родина, що є чоловік і що є жінка? — відкрити душу на глибинну традицію, котра лежить в основах західної цивілізації, на мою думку, є необхідним.

— Чи відбудеться зустріч Віктора Ющенка з Бенедиктом XVI?

— Так, Президент перебуватиме в Римі кілька годин, і основною метою буде зустріч із Папою Римським.

— Чи може вплинути на візит негативна реакція Московського патріархату та Російської православної церкви?

— Насправді можливі кілька реакцій, щоправда, інша річ — яка буде більш правдоподібною. Можливо, Московський патріархат, на відміну від його реакції на візит Івана Павла ІІ, тепер буде готовий сприйняти це як шанс на зближення конфесій в Україні. Є й інші припущення — що консервативні чи навіть реакційні чинники вплинуть, як було минулого разу, коли після візиту Івана Павла пересвячували місця, де він ступав. Я думаю, що новий патріарх РПЦ Кіріл, котрий брав участь у багатьох екуменічних зустрічах і має дуже широкі горизонти, сприятиме різним крокам, котрих християни потребують для ближчого спілкування.