Прощавай, Мюнхаузене...

Інформація про погіршення здоров’я провідного актора почала з’являтися наприкінці минулого року. ЗМІ повідомляли, що у 65–річного актора діагностували рак підшлункової залози.

Як повідомило РІА «Новости» з посиланням на представницю театру «Ленком», Олег Янковський помер учора вранці у лікарні. Учора Марк Захаров, керівник «Ленкому», заявив, що смерть Янковського стала «вбивчим ударом» по театру. «Ми сподівалися на одужання до останнього моменту. Олег Іванович тримався мужньо, грав у виставах, коли, можливо, і не можна було грати, і робив це неймовірно. Він прощався зі своєю професією і театром», — сказав РІА «Новости» Захаров. Нагадаємо, що в середині лютого після лікування Янковський повернувся на сцену і ще зіграв у одній із прем’єр «Одруження».

Для нас він, перш за все, актор — великий, незрівняний, такий, якого раз побачивши, забути не можеш. Але для самого Олега Івановича театр і кіно не були єдиним і не найбільшим щастям у житті. Своєю удачею й багатством він називав сім’ю: дружину Людмилу Зоріну, сина Філіпа, невістку Оксану Фандеру і двох онуків — Івана та Лізу. Людмилу Зоріну Олег Янковський зустрів у Саратовському театральному училищі: він був на другому, а вона — на третьому курсі. «Вона була красуня, руденька і неймовірно талановита. Дивитися на неї у Саратовський драмтеатр ходило все місто. А про мене говорили: «Чоловік Зоріної», — згадував актор в одному інтерв’ю.

У театр його привів випадок. Юний Олег мріяв стати футболістом, готувався до професії стоматолога, а навчатися пішов у театральне училище. За переказом, він випадково побачив оголошення на стовпі і вирішив піти дізнатися про умови вступу. А коли потрапив до директора закладу, той лише прізвище запитав і отримавши відповідь — «Янковський», повідомив, що зарахований. Згодом виявилося, що до училища був зарахований середульший з братів Янковських, який таємно мріяв про акторську професію. До слова, старший брат Олега — Станіслав — також актор, Російського театру в Мінську.

Робота в саратовському театрі йшла тихо й спокійно, допоки трупа не поїхала на гастролі до Львова. Сталося так, що в місцевому ресторані, куди зайшов пообідати Янковський, сидів режисер Володимир Басов та знімальна група майбутнього фільму «Щит і меч». І тут дружина Басова Валентина Титова звертає увагу на хлопця за сусіднім столиком: мовляв, він чудово підходить на роль Генріха Шварцкопфа. Цей, перший у житті Янковського фільм, і наступний — «Служили два товариші» — стали його визнанням як актора. Пізніше Янковський згадував, що грав фашиста, а мріяв — білогвардійця. Ця роль мала би стати посвятою батьку — Івану Павловичу, штабс–капітану лейб–гвардії Семенівського полку, польському дворянину, який наприкінці 1930–х був висланий із сім’єю до Казахстану, а згодом загинув у таборах ГУЛАГу. Там у Казахстані, у містечку Джезказган 23 лютого 1944 року і народився Олег Янковський.

У 1973 році актор прийшов у московський театр ім. Ленінського комсомолу («Ленком»), де працював до останнього. Його режисерами були Марк Захаров і Андрій Тарковський. Саме про них, віддаючи данину й іншим майстрам, найбільше згадував у своїх інтерв’ю Янковський. Ще одним знаковим режисером у житті актора став український режисер Роман Балаян. На початку 1980–х він зняв картину «Польоти уві сні і наяву» з Янковським у головній ролі (за неї актор отримав Держпремію СРСР). У 2007–му вийшло «продовження» фільму — «Райські птахи». Картина удостоїлася кількох премій, але не набула такого розголосу, як перша.

Фільмографія актора нараховує понад 70 картин (зокрема «Звичайне чудо», «Мій ласкавий і ніжний звір», «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Той самий Мюнхаузен», «Закоханий за власним бажанням»). У нього було безліч нагород, найважливішою з яких він називав звання народного артиста СРСР. До слова, Янковський став останнім актором Союзу, який отримав цю відзнаку.

Церемонія прощання з актором відбудеться у п’ятницю, 22 травня, у театрі «Ленком» об 11–й год. за московським часом. Відспівування пройде у храмі Миколи Чудотворця у Хамовниках. Поховають Олега Янковського на Новодівичому цвинтарі 22 травня.