Привид 37–го року

Світлана Помиляйко і Наталя Леонова вже добрих півроку домагаються, аби правосуддя покарало двох міліціонерів, які влаштували їм середньовічні тортури, змушуючи взяти на себе чужий злочин. Потрапили жінки до Орджонікідзенського райвідділу як свідки. Того дня у дизайнерському бюро Харківського плиткового заводу, де обидві на той час працювали, невідомі зловмисники викрали оргтехніку. Але, вирушивши як законослухняні громадянки на розмову зі слідчими, вони навіть не підозрювали, що їх уже наперед «призначили винними», а незговірливість коштуватиме їм здоров’я.

За словами Світлани, спочатку на допит повели Наталю, і вже невдовзі вона почула її гучне волання. Подумала, що в такий спосіб правоохоронці намагаються влаштувати їй психологічний тиск. Коли ж зайшла до того кабінету і побачила на столі пакети, шапку–вушанку, пляшки з–під одеколону, плоскогубці й одяг співробітниці — усе зрозуміла. Їй самій через відмову «в усьому зізнатися» одягли на голову поліетиленовий пакет і почали душити. Коли у відчаї жінка прокусила в ньому дірку, одягли другий, супроводжуючи посилення тортур ударами по голові. Так тривало вісім годин поспіль, поки жінка знепритомніла. Коли ж прийшла до тями, її змусили підписати свідчення, що правоохоронці поводилися чемно. Вони, за словами Наталі, навіть похвалили її за мужність і відпустили додому.

Під вечір жінці стало зовсім зле, і вона викликала «швидку». Там їй діагностували струс мозку, черепно–мозкову травму і численні гематоми. А згодом дізналася, що в Наталі міліціонери вибивали зізнання плоскогубцями, якими рвали груди, обмотавши знаряддя тортур ганчіркою, аби не залишати на тілі слідів. «Таке враження, що вони якісь спеціальні курси проходили на предмет того, як правильно катувати», — сказав днями на прес–конференції помічник міністра внутрішніх справ у Харківській області Юрій Чумак.

Покарати зловмисників виявилося непросто. Жінки написали заяву до прокуратури, слідчі якої досить оперативно провели розслідування і передали справу до суду. Але суд відмовився її розглядати. За словами юриста Харківської правозахисної групи Оксани Станіславської, зазвичай у випадках, коли йдеться про перевищення міліціонерами службових повноважень, прокуратура відмовляє в порушенні кримінальної справи, а суд змушує її до цього. «Але такого, щоб суд відмовився розглядати справу, ще не було», — констатує вона.

Відмовилися ж судді через те, що, з їхньої точки зору, слідчі прокуратури не змогли зібрати достатньо доказів вини міліціонерів. Проте з ними, у свою чергу, не погодилися колеги з Апеляційного суду, куди адвокат потерпілих Олександр Плетенко звернувся у пошуку об’єктивної істини. Це теж нетривіальний випадок. Зазвичай правоохоронні органи зовнішній блиск своїх мундирів оберігають із неабиякою корпоративною солідарністю. «Тепер справа повернеться на дослідування. Коли будуть призначені наступні слухання — невідомо, — каже Олександр Плетенко. — Такі справи непередбачувані. У суду терміну немає».

За словами Юрія Чумака, справа Світлани Помиляйко виявить, чи здатна Україна в принципі боротися з жорстоким поводженням правоохоронців. Самих же міліціонерів, які наразі вперто доводять за допомогою адвокатів свою безгрішність, давно звільнили з органів. Сталося це одразу після того, як на їхньому столі знайшли плоскогубці. Звільнили з роботи і Світлану з Наталею. Мовляв, кинули тінь на поважне підприємство. А може, через страх отримати в унісон тортурам міліцейську помсту у вигляді перевірки? Найцікавіше ж те, що викрадену техніку оцінили лише у сім тисяч гривень.