Ці історичні документи були в архівах радянських, а пізніше й українських спецслужб завжди, але «знайшли» їх лише тепер, після Указу Президента Віктора Ющенка «Про розсекречення, оприлюднення та вивчення архівних документів, пов’язаних з українським визвольним рухом, політичними репресіями та голодоморами в Україні». 11 листів Головного отамана військ УНР Симона Петлюри адресовані в основному прем’єр–міністрові еміграційного уряду УНР Андрію Лівицькому, а також військовому міністрові генерал–поручику Миколі Юнаківу та послу уряду УНР у Франції Олександрові Шульгіну. У своїх листах Петлюра описує своє бачення зовнішньополітичної ситуації у світі, дає завдання керівникам української еміграції. Окремі листи позначені «Таємно» і «Довірочно».
До радянських спецслужб листи потрапили під час виведення чекістами у 1923 році з–за кордону на територію СРСР генерал–хорунжого армії Української Народної Республіки Юрка Тютюнника, заарештованого і згодом розстріляного за судовим вироком. Як свідчать архівні матеріали, листи Голови Директорії Української Народної Республіки і Головного отамана Армії УНР Симона Петлюри зберігалися в особистому архіві Юрка Тютюнника.
Після попереднього опрацювання СЗР оприлюднює листи, копії листів передали до Українського інституту національної пам’яті, а один із листів, адресованих військовому міністрові у генерал–поручику Миколі Юнаківу щодо політичної ситуації у світі, яка склалась у результаті перемовин і дискусій на Генуезькій та Гаазькій конференціях, голова СЗР Микола Маломуж передав для експонування Олександрові Кучеруку директорові Музею УНР при Будинку вчителя у Києві, де колись розміщувався уряд УНР.