Скільки помідорів у кетчупі?

Звичайно, ідеально було б, якби до кожної страви кожна господиня власноруч готувала соус. Але нестача часу і ще купа інших причин змушує тримати у холодильнику упаковку–другу магазинного кетчупу. Який він у порівнянні з іншими? Спеціалісти Центру незалежних споживчих експертиз «Тест» дослідили сім різновидів цього продукту: три — вітчизняного виробництва і чотири — імпортовані.

Як часто трапляється, виробники кетчупів видають на упаковках інформацію, яка логічному поясненню не піддається. Так, на етикетці «Золотого супертоматного кетчупу» фірми «Торчин» йдеться про «натуральні складові», а до складу соусу входить «ідентичний натуральному ароматизатор часнику»?! А у виробників томатного кетчупу «Восточный гурман» з Краснодарського краю взагалі «складнощі з перекладом». У російськомовному варіанті зазначено вміст фарбника (що в Україні неприпустимо) й одного консерванту, а в україномовному — двох консервантів?!

Так склалося, що в Україні нормотворці донині не затвердили документів, які б визначали вміст у кетчупах окремих складових. Але, наприклад, у тій же Росії, звідки нам імпортують три кетчупи з семи протестованих, чітко нормується вміст розчинних сухих речовин (тобто показник частки томатів, нехай і порошкоподібних). Найвища категорія «Екстра», за російськими стандартами, — це не менше 25 відсотків розчинних сухих речовин. У найнижчій — другій категорії — лише 14. Можливо, уже згадуваний кетчуп другої категорії «Восточный гурман» з Краснодарського краю і потрапив на полиці наших магазинів тому, що вміст сухих речовин у ньому — лише 11,8 відсотка. Найбільше ж сухого складника серед протестованих кетчупів у голландського «Томатний Heinz» (30,5 відсотка) та торчинського «Золотий супертоматний кетчуп» (28,2 відсотка).

Крім, власне, безпеки для здоров’я основними показниками, які визначають вибір будь–яких харчів є смак, запах і зовнішній вигляд. Пробанти, у кожного з яких, звісно, свої уподобання, зійшлися на тому, що голландці кетчуп уявляють по–своєму, бо у Heinz і запах оцтовий, і смак надто кислий. Російський «Восточный гурман» виявився блідо–червоним, а ще солодким і гострим одночасно. Теж від «старшого брата» томатні кетчупи першої категорії Calve та «Балтимор» — кислуваті та гострі; канівський «Верес. Пікнік» — гострий, кисло–солодкий; торчинський «Золотий супертоматний кетчуп», як і херсонський «Чумак. Кетчуп томатний» — теж кисло–солодкі, але помірно гострі. Пряний запах має продукція «Балтимор», «Верес» і «Торчин».

Один з найдешевших із протестованих кетчупів — «Восточный гурман» (1 грн. 18 коп. за 100 г), але, як кажуть, з дешевої рибки не буває смачної юшки. Найдорожчий — Heinz (4 грн. 48 коп. за 100 г) — з далекого зарубіжжя, де інші смаки. Російські кетчупи «Балтимор» і Calve дорожчі, ніж українські «Верес», «Торчин» і «Чумак» у два з половиною і майже три рази.

Тіна МІЛАШЕВСЬКА