Наруга на Хрещатій горі

29.04.2009
Наруга на Хрещатій горі

Одна із сплюндрованих могил. (Фото автора.)

Нещодавно пам’ятні знаки, котрими було вшановано поранених та хворих вояків УПА й медичного персоналу на горі Хрещата у Бескидах (східна Польща), було піддано нарузі. Як розповів «УМ» голова товариства українців у Польщі Петро Тима, зловмисники розбили тризуб та пам’ятні таблиці на кам’яному постаменті, понищили надмогильні хрести. Постраждалий меморіал було встановлено у 2006 році на честь пам’яті загиблих 23 січня 1947 року солдатів та офіцерів УПА, котрі перебували на лікуванні у підпільному шпиталі УПА на горі Хрещатій. Ця лікарня діяла впродовж двох років і була обладнана за останнім словом «партизанської техніки» — «палатами» для хворих, налагодженим водопостачанням, водовідведенням та вентиляцією. Жоден із поранених упівців чи представників медперсоналу у цьому бою з загоном комуністичної Польщі не вижив.

Як можна припустити, ідея поглумитись у вандалів могла з’явитися внаслідок чергового «історичного загострення» між Польщею та Україною. Воно було викликане вимогою польської сторони провести «інвентаризацію» українських поховань у Польщі — у разі відсутності відповідних дозволів польські чиновники наполягали на демонтажі надгробків. Щоправда, видача «паперів на легалізацію» якраз і перебуває у компетенції тих–таки чиновників. Нагадаємо, відповідальність за «цвинтарну політику» у Польщі лежить на Раді з питання охорони пам’яті боротьби та мучеництва, секретарем якої є Анджей Пшевозьнік, знаний своєю непоступливістю у питаннях польсько–українського та польсько–німецького «гробівцевого порозуміння». Хмизу в багаття додає й те, що серед мешканців східної Польщі досі дуже сильні антиупівські настрої, пов’язані з кривавими подіями ІІ світової. Як зазначив Петро Тима, «для вирішення подібних питань досі бракує чітко виписаної стратегії обох країн».

Наразі винних у нарузі на горі Хрещатій не знайдено та й, як легко припустити, не буде знайдено ніколи. Свого часу з приводу можливостей «розрулити» ситуацію з обеліском до властей підкарпатського воєводства, де й височіє Хрещата гора, зверталася влада Львівщини. Але ці переговори зайшли в «глухий кут» через слабку підтримку центральної української влади. Тож про правдивий рівень польсько–українського «надмогильного» порозуміння свідчитиме позиція щодо подальшої долі пам’ятного знаку — чи польська влада врешті «легалізує» надгробок на місці колишнього шпиталю, чи вирішить довершити справу «невідомих вандалів» і демонтувати «нелегала».

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>