Частина підпірної стіни на Ближньопечерній вулиці Національного Києво–Печерського історико–культурного заповідника завалилася просто на дорогу. Хоча ця стіна сама і не є пам’яткою, адже побудована на початку ХХ століття, проте випадок із нею — промовистий з точки зору того, як столичні чиновники переймаються збереженням пам’яток. Останній раз стінку, що підпирає від зсуву вал, на якому стоїть власне старовинна лаврська стіна, ремонтували наприкінці 80–х років минулого століття — до 1000–ліття Хрещення Русі. Те, що стіна може впасти, чиновники міськдержадміністрації «помітили» аж 24 березня 2009 року, коли було виїзне засідання Постійної комісії з питань техногенно–екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА, під головуванням першого заступника міського голови Анатолія Голубченка. Комісія визначила, що стан стіни аварійний, її потрібно ремонтувати. Та поки «відповідні організації», яким дали «протокольні доручення», проводили технічні обстеження і визначалися із замовником на виконання ремонту, стіна таки обвалилася.
Як повідомили «УМ» в адміністрації Києво–Печерського заповідника, після завалу стіни всі спеціалісти перебувають на території пам’ятки і проводять обстеження решти будівель, адже «є багато й інших негараздів».
Стіна, яка обвалилася, розташована трохи нижче від відомої брами, якої не стало у ніч із 7 на 8 жовтня 2007 року. Тоді Свято–Успенська Києво–Печерська лавра Української православної церкви Московського патріархату заявила, що брама зруйнувалась сама через випадіння з неї цеглин, а ченці змушені були прибрати завал із проїзду. Натомість представники Києво–Печерського заповідника заявили, що монахи самовільно розібрали історичну пам’ятку.