«А коли наблизились до Єрусалиму... послав Ісус двох учнів, сказавши до них: «Ідіть у село, що перед вами; відразу ж знайдете прив’язану ослицю й осля з нею; відв’яжіть і приведіть до мене. А як хтось скаже вам щось, ви відповісте, що Господь їх потребує, але він незабаром поверне їх назад»... Учні ж пішли і зробили так, як Ісус звелів їм: привели ослицю та ослятко, поклали на них одяг, й Ісус сів на неї. Народ же, якого було багато, простеляв свою одіж по дорозі, а інші зрізували з дерев гілки і розкладали по дорозі. Люди, що йшли перед ним і ззаду, кликали: «Осанна Синові Давида! Благословен Той, що йде в ім’я Господнє, осанна на висоті!».
Так Євангеліє від Матвія описує Вхід Ісуса Христа до Єрусалиму. Останній тиждень перед Великоднем. За наступний тиждень, який називається Страсним, відбудуться Таємна Вечеря, зрада Ісуса Христа Юдою, суд, страждання і розп’яття Сина Божого та Його Воскресіння з мертвих. Київський Патріарх Філарет так пояснює християнське значення свята Входу Господнього в Єрусалим: «У чому внутрішній зміст урочистого входу Христа? Він їхав на страждання, Він їхав на Голгофу з такою урочистістю, з якою після перемог царі їхали у свої царства. Христос в’їжджав у Єрусалим не для того, щоб Йому служили, а для того, щоб послужити і віддати душу Свою за спасіння світу. Христос ішов у Єрусалим не як Владика вселенної, а як останній слуга людей. Ні краплі людської крові не пролив Христос Своїм входом, жодної людської душі не погубив, а навпаки — йшов у Єрусалим пролити Свою кров за очищення наших гріхів і всього світу».
У світі це свято називається ще Пальмовою неділею, бо мешканці Єрусалима встеляли Христу дорогу своїм одягом і пальмовим листям. В українській традиції пальмове листя перетворилося у свіжі весняні вербові котики. Освячені в церкві, вони, за народним повір’ям, відвертають бурю, грім і блискавку, а кинуті у вогонь — гасять пожежу. Освячена верба має силу: відваром зі свяченої верби лікувалися та вмивалися, адже вона має силу — цілющу та очисну. Коли навесні вперше виганяли на пасовище худобу, то брали освячені гілочки верби, аби до тварин не чіплялася різна нечисть. Разом із цілющими травами свячені котики використовують для лікування головного болю, гарячки та пропасниці.
Освячені гілочки верби залишають за образами або садять на городі. Якщо прийметься і проросте, а в хаті парубок чи дівка на виданні — можна готуватися до весілля вже цього ж року. У селі вербовими гілочками розпалюють у печі, коли печуть паски. І, звісно ж, у всіх завжди свіжий весняний спогад дитинства, як дошкуляє верба по шкірі: «Не я б’ю — верба б’є, за тиждень — Великдень, недалечко червоне яєчко! Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля!»