ЦВК Молдови позавчора пізно ввечері оголосив остаточні підсумки парламентських виборів: за комуністів проголосували 49,48 відсотка виборців, за Ліберальну партію — 13,14%, за ЛДПР — 12,43%, за альянс «Наша Молдова» — 9,77%. Тобто результати, порівняно з тими, після оприлюднення яких у Кишиневі відбулися заворушення, відрізняються менш ніж на відсоток. Отже, комуністи матимуть у парламенті 60 мандатів (для того, щоб обрати президента країни, потрібен 61), а опозиція, разом узята, — 41 мандат. Завтра результати виборів ЦВК передасть до Конституційного суду для остаточного затвердження, пообіцяв у розмові з агенцією РІА «Новості» секретар Центрвиборчкому Юрій Чокан. Таким чином поставлено законодавчу крапку в дивному політичному протистоянні в Молдові. Але «розбір польотів» триває.
Румунія, яку напередодні президент Молдови Володимир Воронін звинуватив в організації безладів, категорично відкидає ці звинувачення. Утім молдовани непохитні, і відучора між двома країнами, з ініціативи Кишинева, почав діяти візовий режим. Щоправда, візи безкоштовні. «Через люту ненависть» Молдова навіть не впустила двох румунських радіожурналістів, про що стало відомо РІА «Новості». Медійників недружньої держави повернули додому просто із кишиневського аеропорту.
«У Молдові немає опозиції антикомуністичної, антиворонінської, є тільки антидержавна опозиція», — відрубав президент Воронін, нагадавши, що демонстранти позривали з адміністративних будівель прапори своєї держави, замінивши їх прапорами ЄС та Румунії. У вчорашньому інтерв’ю агенції «Новості–Молдова» він дав зрозуміти, що з опозицією надалі говоритимуть «холоднокровно і рішуче», «у цілковитій відповідності до положеннь закону»: «Якщо так звана опозиція ще не наситилася кров’ю своїх співгромадян, якщо в неї ще зберігся апетит до людських жертв, якщо вона не повернеться в демократичне русло найближчим часом, то відплата буде адекватною».
В Україні затримали молдовських «путчистів»
Молдовських бізнесменів Габріеля Саті та Аурена Маринеску затримали на території України. Їх, на прохання Кишинева, готують до екстрадиції. Про це повідомила Генеральна прокуратура України. Утім учора міністр внутрішніх справ Юрій Луценко заявив, що Молдова принаймні до МВС України не зверталася з проханням про затримання підозрюваних в організації заворушень у Кишиневі.
Молдова звинувачує Саті та Маринеску у причетності до спроби державного перевороту. Габріель Саті та його батько Анатоль є найбагатшими людьми в Молдові, останнім часом у них виникли суперечки з Вороніним, і родина, як пишуть молдовські ЗМІ, стала спонсором Ліберальної партії, очолюваної мером Кишинева Доріном Кіртоаке. Напередодні виборів Габріель Саті від імені очолюваної ним Асоціації східних єдиноборств «Воєвод» виступив із закликом голосувати за лібералів. Саме члени «Воєвода», як стверджує газета «Московскій комсомолєц», брали участь у штурмі президентського палацу.
До речі, Юрій Луценко сказав, що українська міліція посилила патрулі на кордоні з Молдовою — «щоб не допустити переходу в Україну груп, які можуть бути або озброєними, або мати якісь екстремістські наміри».
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
