Такого ще не було

Два дні тому сомалійські пірати захопили судно «Ганза Ставангер» під прапором Німеччини, яке належало компанії «Леонард унд Блумберг Редерай» із Гамбурга. Як з’ясувалося, серед 20 осіб екіпажу є двоє наших співвітчизників: третій помічник капітана та моторист. Сам капітан — громадянин Німеччини, є також троє росіян та 14 філіппінців. Як повідомив речник МЗС України Василь Кирилич, у Гамбургу створено оперативний штаб, до складу якого входять представники компанії–оператора, спецпідрозділу з боротьби з кримінальною злочинністю та МЗС ФРН. Причому німці одразу заявили, що всіма питаннями, пов’язаними зі звільненням судна та екіпажу, займатимуться самі, а будь–яка офіційна інформація щодо визволення судна буде отримана лише каналами МЗС ФРН. За інформацією з цих каналів, телефонний зв’язок із судном відсутній. На думку представників компанії, це пояснюється тим, що «Ганза Ставангер» у даний час прямує до берегів Сомалі. Вимоги піратів також невідомі.

Чому мовчать пірати? За інформацією Михайла Войтенка, експерта, відомого з попередніх «піратських» справ, зокрема «з Фаїною», і головного редактора сайту «Морський бюлетень», захоплення «Ганзи» — безпрецедентне. Річ у тім, що вперше до рук піратів потрапила величезна кількість роздрібного товару: якщо за нафту, танки чи пшеницю, яка була на кораблях, захоплених раніше, треба було торгуватися, то «Ганза» перевозила товари широкого вжитку — «від шкарпеток до комп’ютерів і домашніх кінотеатрів». Азійські товари прямували від виробників до споживачів у країни Східної Африки, а їхню сукупну вартість оцінюють у десятки мільйонів доларів. Це ймовірна причина того, що пірати досі не оголосили своїх вимог, а мовчки йдуть курсом до Сомалійського узбережжя. На думку пана Войтенка, корсари й не будуть домовлятися, а судно, можливо, наразі вже стоїть на одній із їхніх баз і активно розвантажується. Порівняно з таким «кушем» викуп навіть у два–три мільйони доларів видається непереконливим. Під час захоплення і поки судно вели в порт — на борту було п’ять–шість піратів, тож була можливість звільнити заручників із мінімальними «втратами», стверджує Войтенко. Але після того, як захоплений корабель причалює, на борт піднімається кілька десятків корсарів, які виставляють цілодобову вахту, а всю команду збирають в одній каюті. Особливо пірати пильні, якщо побоюються штурму.

Можливою підготовкою штурму експерт пояснює і мовчання оперативного штабу в Гамбургу. І вантаж, і саме судно — застраховано. Їхня втрата означатиме великі збитки і для власника товару, і для судновласника, і для страхових компаній, тож це може змусити останніх тиснути на німецьку владу щодо проведення операції із силового звільнення корабля й заручників. «Такого ще не було, і що буде, і як — ніхто не знає», — каже пан Войтенко.