Ретро–«Машина»

Андрій Макаревич зі своєю «Машиною часу» буває в Києві щороку. А тому концерт, присвячений 40–річчю гурту, за логікою, мав би помітно відрізнятися від попередніх візитів «машиністів». Надихнувшись цим фактом, журналісти приготували чимало запитань, які мали привідкрити хоча б деякі подробиці ювілейного дійства. Але таких деталей виявилося небагато: група вивісила на офіційному сайті «МЧ» список композицій, глядачі голосували за ті речі, які їм найбільше подобалися, пісні, що стали лідерами цього голосування, і склали програму ювілейного концерту. «Відсотків на 90, — уточнив Андрій Макаревич. — Оскільки ми дещо додали з нового альбому, будуть і прем’єри». Таку куценьку інформацію з приводу концерту Макаревич намагався розбавити компліментами: журналістам — «як вас багато, я себе відчуваю просто–таки президентом Америки»; організаторам — «ми зробимо день народження тривалістю цілий рік, починаємо з Києва, оскільки ваші організатори виявилися найметкішими». Охоче ділився планами на майбутнє — «восени вийде моя книжка «Спочатку був звук» — та мріями. Команда висловила побажання, аби у готелі, де вони житимуть, був більярд, але часу, щоб покатати кулі, не вистачало, тож Андрій Вадимович сподівався знайти якусь годину для більярду після концерту. Свою повинність перед журналістами Макаревич відбував аж до початку виступу, а Олександр Кутіков та Євген Маргуліс у цей час носили запрошення на концерт своїм знайомим та знайомим знайомих на службовий вхід Палацу спорту й охоче фотографувалися з усіма бажаючими.

Концерт розпочався із затримкою на двадцять хвилин, після привітання лідер «машиністів» вигукнув «Хай живе Україна!», чим неабияк потішив своїх українських шанувальників. Дві перші пісні, які Макаревич, з усього, вписав у програму від себе особисто, особливого враження на публіку Палацу спорту не справили. А коли зазвучали старі хіти — «Костер», «Скворец», «Марионетки», «Разговор в поезде», «Поворот» — «Машина часу» отримала потужну хорову підтримку всіх, хто прийшов на концерт. Режисура дійства не те що не вразила особливим креативом, а й відверто кульгала — на екран проектували непереконливий відеоряд, який просто дублював зміст пісень, та уривки з деяких кліпів групи. Не вистачало хроніки — цікаво подивитися на «МЧ», яка лише починала, — якихось цитат, уривків з інтерв’ю... Зрештою, це не так уже й складно було зробити, але ж як ефективно попрацювали б ці доповнення на загальний настрій вечора.

Концерт тривав менше двох годин — малувато, як на думку багаторічних прихильників «Машини», і, мабуть, достатньо, як для самих «машиністів». До того ж київським концертом музиканти лише розпочали ще один напружений період своєї творчості: вже сьогодні вони виступають у Мінську, у суботу в них концерт в Омську, потім Барнаул, Новосибірськ, То­мськ... Ювілейний тур для музиканта — це не лише подарунки (до речі, як зізнався Макаревич, таких вони ще не отримували), а й велика робота.