Десять років тому 23 березня авіація НАТО почала бомбардувати Сербію. Метою НАТО було змусити сербську армію припинити бойові дії в Косові та зупинити геноцид тамтешніх албанців. Учора рівно опівдні по всій Сербії завили сирени повітряної тривоги. Головні церемоніальні заходи розпочалися о 19.45 за місцевим часом, коли на країну впали перші бомби. У цей час по всій країні забили дзвони церков, а до пам’ятників, встановлених на місці загибелі мирних людей, серби масово понесли вінки.
За даними міжнародної правозахисної організації «Х’юмен Райтс Вотч», від бомбардувань, які тривали 78 діб, загинули щонайменше 500 осіб. Сербська влада ж стверджує, що загинули дві тисячі цивільних та тисяча військовослужбовців. Упродовж 11 тижнів військової операції НАТО по території Сербії було завдано 2,3 тисячі авіаударів.
Це була перша в історії НАТО військова операція, яку проводили проти незалежної держави. Альянс не мав на неї санкції Ради безпеки ООН, навіть у самому НАТО бомбардування Сербії підтримували не всі. Час мав би загоювати старі рани, але їх знову роз’ятрюють, бо минулого року США та ЄС ще раз покарали Сербію (уже не Сербію, яка була за режиму Слободана Мілошевича), погодившись на самопроголошення незалежності Косова. Бомбардування 1999 року закінчилися мирною угодою, за якою Косово мало залишатися у складі Сербії. Ніхто не відміняв резолюцію ООН від 1999 року, в якій гарантувалася територіальна цілісність Сербії. Захід порушив цю резолюцію, порушив свої обіцянки.
Більшість розбомблених будинків у Белграді відбудовано, але кілька в центрі міста залишаються зруйнованими — як символ західної агресії проти Сербії.