Кредит для Черновецького

Київська міська рада ухвалила рішення про залучення кредиту в розмірі 1,2 мільярда гривень терміном на два роки. За це проголосували 92 із присутніх в залі 113 депутатів міськради. У КМДА пояснюють залучення цих коштів потребою відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію для «Київенерго» та вирішення інших нагальних проблем столиці. «Прийняття цього рішення дасть можливість уникнути значних труднощів щодо досягнення запланованого рівня основних показників розвитку столиці та дозволить здійснити відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію компанії «Київенерго», — йдеться у пояснювальній записці.

Але найцікавішим стало те, що під заставу кредиту віддано низку об’єктів, які належать територіальній громаді Києва. У переліку, оприлюдненому Блоком Віталія Кличка у Київраді, містяться майже всі комунальні приміщення, а це — театри, наукові установи, суди, приміщення органів місцевої і центральної влади. Для прикладу наводимо далеко не повний список заставного майна: Театр імені Івана Франка, Національна філармонія України, Академія мистецтв України; приміщення Мінфіну, Мінсім’ї, Міністерства закордонних справ, Господарського суду Києва, Служби безпеки України, Генпрокуратури; поштові відділення столиці, відділення податкової інспекції.

При цьому шокує балансова вартість відданих під заставу об’єктів. Наприклад територія ветеринарної лікарні на вулиці Кіквідзе (площею у понад дві тисячі квадратних метрів!) оцінено у... 153 гривні, кафе на території Експоцентру України — 430 гривень, корпус Академії керівних кадрів культури і мистецтв (на території Києво–Печерської лаври) — 29 тисяч гривень.

«Питання про отримання чергового кредиту виносилось на сесію міськради без належної підготовки й аналізу. Депутатам не було надано жодної інформації про те, куди й на які потреби будуть скеровані кошти, не було й експертних висновків щодо кредиту, — сказав «УМ» депутат Київміськради від Блоку Кличка Валерій Карпунцов. — Все це більше нагадує банальний «дерибан» цінної столичної нерухомості, аніж спробу дійсно вирішити бюджетні проблеми. Відомо, що в Україні діє спрощена система стягнення банками боргів та арешту заставного майна. Борговий тягар (до більш ніж п’яти мільярдів існуючих боргів додасться сума останнього кредиту) ляже на плечі киян, а джерел фінансування практично не існує, відтак ризик втратити нерухоме майно надзвичайно високий».

За словами пана Валерія, комерційний банк може легко домовитись із посадовцями, наприклад, фінансового управління КМДА, і отримати у власність будь–яке приміщення практично за безцінь унаслідок невиплати боргу. Звичайно це не стосується міністерств чи правоохоронних органів, а от наукові заклади, заклади культури, а також органи місцевої влади ризикують залишитись без даху над головою.