Протестуєте? Вас звільнено!

Проблеми з виплатою боргів із заробітної плати працівникам і власне доля ХМЗ у подальшому залишаються невирішеними. І це незважаючи на те, що ситуацію на підприємстві під свій контроль узяв уряд на чолі з Прем’єркою Юлією Тимошенко. Та, на жаль, навіть це не вплинуло на власника машинобудівного заводу — грошей люди так і не отримали, а виробництво на підприємстві завмерло і «світла в кінці тунелю» наразі не видно. Відтак заводчани не припиняють боротися за свої права всіма доступними для цього методами — ще донедавна тривало блокування адміністрації заводу. Донедавна, бо зрештою блокувальників силою виставили за межі ХМЗ.

У ніч на 18 березня в адмінбудівлі Херсонського машбуду чергувала «нічна зміна» протестувальників — усього 15 осіб. Близько першої ночі до приміщення ввірвалося кілька десятків молодиків, які представились охоронцями заводу і, застосувавши фізичну силу, виштовхали робітників на вулицю. «Бійки, як такої, не було — трохи поштовхались і на тому все. Куди нам із ними тягатись, кожен (охоронець. — Авт.) має під два метри зросту, а на пасках — кобури для пістолетів. Щоправда, невідомо, що в тих кобурах, але погрози про застосування зброї були, — розповів «УМ» голова незалежної профспілки ХМЗ Леонід Немченок. — Вирішено було не загострювати ситуацію і залишити приміщення управління заводу. Людям навіть не дозволили дочекатись ранку, коли починає працювати транспорт, і вони змушені були діставатись до своїх домівок пішки. При цьому декому з них довелось подолати десятки кілометрів».

За словами профспілкового лідера, «розблокування» здійснювали найняті (за деякою інформацією, аж у Криму. — Авт.) власником заводу люди, що не мають жодного стосунку ні до заводу, ні, тим більше, до його охорони. Судячи з усього, молодики мали одне чітке завдання — у будь–який спосіб звільнити підприєм­ство від блокувальників. На тому їхня «місія» й закінчувалась. Уранці наступного дня біля прохідної ХМЗ зібралося вже більше 600 співробітників заводу, але на територію підприємства їм пройти не вдалося — ворота були перекриті сталевими решітками, а поряд висіли оголошення зі списком 360 працівників (загальна кількість колективу складає більш ніж тисячу осіб), яких залишено працювати на підприємстві. Звичайно, у списках не було нікого з числа протестувальників. Згодом декому зі співробітників почали надходити листи з повідомленням про звільнення.

На повторний штурм робітники не наважились, натомість у пошуках справедливості попрямували до органів державної влади — прокуратури, облдержадміністрації та міськради. Основною вимогою пікетувальників залишається націоналізація ХМЗ, адже подальше господарювання нинішнього власника може призвести до остаточної руйнації підприємства, вважають вони.