Дім «казенний» — Циганку

Гучна кримінальна справа щодо афери групи будівельних компаній «Еліта–Центр», яка тягнеться вже три роки, перейшла у завершальну стадію. Так, засновник «ЕЦ» Ігор Циганок позавчора вже отримав термін у вісім років; у справі бухгалтера Андрія Терентьєва слідчим залишилося отримати свідчення приблизно півсотні осіб; справу головного діяча «Еліти» Волконського–Шахова чекають у суді влітку. Однак обмануті інвестори прагнуть не лише побачити на лаві підсудних прямих винуватців своїх поневірянь, а й отримати в судовому порядку підтвердження вини чиновників, чия бездіяльність уможливила глобальну аферу, в якій майже 1700 осіб втратили великі гроші й не отримали обіцяного житла.

Як стати мільйонером

Компанію «Еліта–Центр» як таку організував бізнесмен Ігор Циганок. Саме він позавчора ввечері перший з «елітівської» когорти почув вирок: Шевченківський райсуд столиці відміряв шахраєві вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна, якого у підсудного, звісно, передбачливо не лишилося.

У 2004 році Циганок, маючи на руках договір права власності на 30 відсотків житла в майбутньому будинку на вулиці Отто Шмідта, 34/42, почав розпродаж своєї частки (решта «повітряних» квартир належала Олександрові Волконському). Довірливим клієнтам Циганок демонстрував ескізи і плани житлових приміщень, але замовчував — чи обіцяв «уладнати найближчим часом» — проблеми з отриманням в органах міської влади дозволів на будівництво. В управлінні земельних ресурсів і землевідведення Київської міської держадміністрації заперечують факт видачі дозволів на перепрофілювання споруди з адміністративно–офісного центру на житлово–офісний комплекс, натякаючи лише на усну згоду тодішнього мера Омельченка. Розпродаж квартир успішно тривав упродовж 2004—2006 років. Ігор Циганок, особисто або через довірених осіб, підписував нотаріально завірені угоди, якими підтверджував передачу вкладникам права інвестування і права вимоги власності. Натомість від громадян шахрай отримував кошти готівкою. Найдешевшими були місця в підземному автопаркінгу — від 40 тисяч гривень, найсуттєвіші суми вносилися за помешкання площею понад 150 кв. м — більше 700 тисяч гривень.

За три роки «успішної» діяльності Ігорю Циганку вдалось продати ефемерне житло 67 громадянам на загальну суму понад 18 мільйонів гривень. Отримані кошти, окрім відсотка «за послуги», Циганок зобов’язувався передавати компанії–інвестору на проведення власне будівельних робіт. У будинку з трьох секцій спору­джували, по суті, лише одну, вигнавши її до семи поверхів. Наразі слідством підтверджено отримання ЗАТ «Будівельно–інжинірингова компанія БІК» (однієї з групи компаній «Еліта–Центр») лише 1 мільйона 140 тисяч гривень. Сам підсудний пояснює це тим, що не користувався послугами банків, а особисто доставляв мільйони готівки в офіс компанії. Проте ці твердження суд до уваги не взяв, натомість прокуратура висловлювала сумніви в недостовірності платіжних квитанцій Циганка.

Суддя Наталія Марчук зачитувала вирок упродовж чотирьох із половиною годин. Служителька Феміди не знайшла аргументів, які б суттєво полегшили долю підсудного, хоча й урахувала його позитивну характеристику, сімейний стан (дружина і двоє дітей) та відсутність судимостей у минулому.

Прокуратура просила всі 11 років — за ст. 191 (розкрадання майна); ст. 358 ч. 2, 3 (підробка і використання підроблених документів). При цьому за частиною третьою обвинувачення було знято за терміном давності. У результаті суд визначив покарання у вигляді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна, а також зобов’язав Циганка виплатити компенсації і моральне відшкодування групі постраждалих, які подавали до нього окремий позов. При цьому буде враховано два з половиною роки, що їх Циганок уже відсидів на ґратами Лук’янівського СІЗО. Що це означає? За умов зразкової поведінки може бути умовно–дострокове звільнення вже через два роки. Але наразі засуджений пообіцяв обов’язково скористатися своїм правом на апеляцію.

«Звичайно, це (вирок. — Авт.) мене не влаштовує, і моїх близьких, і мій захист, — заявив Ігор Циганок журналістам, перед тим як залишити приміщення суду. — Надалі ми діятимемо в рамках закону, і, напевно, нам вдасться довести свою правоту».

«Головне — щоб влада відчувала тиск»

Окремим рішенням суд зобов’язав Київську міськдержадміністрацію відшкодувати моральну шкоду потерпілим від афери — дві тисячі гривень кожному (при тому що люди вкладали десятки тисяч доларів). До речі, представники міської влади жодного разу не з’являлися в суді.

«Рішення у справі Циганка, для нас (інвесторів «Еліти–Центр». — Авт.) важливе насамперед тим, що суд встановив вину чиновників міської влади, які дозволили аферистам успішно виманювати в людей гроші, — каже голова громадської організації обманутих вкладників Юрій Федоренко. — З’явилася ще одна вагома підстава для подання цивільних позовів відносно чиновників КМДА. Раніше вдалося отримати позитивне для вкладників рішення Київського окружного апеляційного адміністративного суду. Але рішення Шевченківського райсуду, судової інстанції загальної юрисдикції, дозволить нам сподіватися на ефективніше відстоювання наших інтересів у судах».

На думку кількох інвесторів «Еліти–Центр», які зібралися під стінами Шевченківського районного суду в день винесення вироку Циганку, не Феміда, а лише втручання влади може допомогти постраждалим отримати житло або компенсувати втрачені вклади. Та оскільки чиновники не поспішають допомагати єдиним способом привернути увагу до своїх проблем, вкладники бачать нові звернення до суду, який, можливо, зобов’яже владу реагувати. «Ну от присудять їм усім (організаторам афери «Еліти–Центр». — Авт.), щоб виплатили людям гроші. А де вони ті гроші візьмуть, хто їх змусить зробити це? А от держава має довести, що дбає про своїх громадян та про їхні права», — переконана одна з постраждалих, Валентина Мовчанок. Слушно: на судових слуханнях сам Циганок та його дружина засвідчили, що вже не мають НІЯКОГО майна, то й компенсації платити нема з чого. Хіба з тюремного заробітку пана Ігоря.

«Не варто особливо сподіватись на радикальні зміни в поведінці влади — чиновники й надалі сторонитимуться проблем «простих смертних», — зазначає правохисник Едуард Багіров. — В умовах ниніш­ньої економічної кризи з’явилося багато нових «еліт–центр». У схожій ситуації опинилося в десятки, в сотні разів більше громадян; підрядники змушені заморожувати будівництво, це правда. Але це — не виправдання для можновладців, адже дер­жава, згідно з Конституцією, гарантує громадянам, зокрема, й гідні умови життя.