Без вини винні?

      Особливо помітні вони на пізньовечірніх вулицях Рівного, коли «благополучні» діти вже розійшлися по домівках і тільки невеличкі групи хлопчаків шкільного віку часом у стані неприродних веселощів «стріляють» у перехожих цигарки або вогника, щоб припалити. Загалом на Рівненщині таких бездоглядних дітей зареєстровано 284, 214 з них влаштовано до притулку для неповнолітніх, що теж далеко не мед. Ще 31 дитина  потрапила до шкіл-інтернатів, 10 — до медичних закладів, а решту повернули у сім'ї. Це — згідно з даними офіційної статистики, яку люб'язно надають відповідні служби, підкреслюючи при цьому, що їм доводиться вже опрацьовувати наслідки, а корені проблеми дитячої бездоглядності й злочинності слід шукати у сім'ї. Проте, що б там не говорили дорослі з висоти своїх відповідальних крісел, не можна не визнати, що нині суспільство зіткнулося з помстою українських тінейджерів суспільству за організоване їм «щасливе» дитинство.

      Та й чи могло бути інакше, якщо у багатьох неблагополучних сім'ях часом навіть не помічають зникнення своїх дітей і вельми дивуються, коли додому їх доправляють працівники міліції. А там вони знову стають небажаними свідками того, як батьки топлять свої проблеми у горілці, а часом навіть самі створюють такі умови, що ставлять життя дітей під загрозу. Недаремно ж, за словами начальника міської служби у справах неповнолітніх Володимира Кукли, тільки у 2003 році із сімей було відібрано та передано під опіку держави п'ятеро дітей, для яких «тепло родинного вогнища» могло закінчитися трагічно.

      Але подібні показники у роботі служб, що опікуються підростаючим поколінням, не можна розцінювати як досягнення. Насправді справи значно гірші. Адже минулого року на Рівненщині неповнолітні скоїли 418 злочинів, а це — 7,2 відсотка від загальної кількості злочинів, скоєних на теренах краю.