У Харкові вибухнув черговий міліцейський скандал. Перебуваючи в місті з робочим візитом, очільник Міністерства внутрішніх справ України Юрій Луценко повідомив, що має багато запитань до місцевих чиновників з приводу некоректного використання бюджетних коштів. За його словами, сьогодні є підстави припустити (збір відповідних матеріалів триває), що управлінці спокусилися грошима, виділеними на будівництво Льодового палацу, стадіону, доріг і навіть ліквідацію наслідків лозівської трагедії.
Водночас чиновники, за словами пана Луценка, списали 2,5 мільйона гривень на ремонт дитячої клінічної лікарні №7 та хірургічного відділення обласної клініки. «Ця сума, на жаль, не відповідає дійсності, бо коли наші працівники пішли туди, ні про який хірургічний зал не могло бути й мови — все обшарпано, обдерто, — прокоментував ситуацію міністр. — Деталі з’ясовуватиме слідство. Але підпис ставив один із керівників — заступник голови облдержадміністрації, його підлеглі».
Прізвище високопосадовця, що нібито залишив свій автограф під актом виконаних робіт, одразу ж уточнив начальник обласного управління міліції Віктор Развадовський. Мовляв, то був Ігор Терехов. За цим фактом порушено кримінальну справу. Її розслідування, найвірогідніше, буде гучним, оскільки Юрій Луценко вказав навіть адресу, куди, можливо, перетекли списані кошти. Він каже, що за ці мільйони у двох клініках ніхто навіть стіни не облицював до ладу. Але натомість у державних високопосадовців у парковій зоні «з’являються особняки».
Ігор Терехов в інтерв’ю місцевим засобам масової інформації вже назвав озвучені міністром факти «непорозумінням». За його словами, цей казус стався тому, що бюджетні кошти для згаданих клінік надійшли в останні дні минулого року. «Фінансисти зрозуміють, про що я кажу, — стверджує він. — У будь–якому випадку, якщо у правоохоронців є питання, ми готові надати всю інформацію про використання бюджетних коштів».
У свою чергу Юрій Луценко підкреслив, що харківський випадок є показовим для всієї України. У передвиборчий рік, за його словами, багато чиновників усвідомлюють, що їхня робота в державних структурах може наблизитися до фінішу, тому «займаються дембельським акордом — збиранням данини і мародерством бюджетних коштів».