«Надкушена» жіноча гідність

Важкуча праска, вкрита товстим шаром іржі, та інші історичні докази незмінно тяжкої жіночої праці стали першими експонатами харківського Музею гендерного руху, який було відкрито у стінах Національного університету імені В. Н. Каразіна. Вісім стендів, включаючи експозицію про насилля в сім’ї, завдяки листівкам, плакатам, документальним свідченням розповідають про історію зародження жіночого руху в Україні та його досить активний розвиток. Якщо вірити запропонованим експонатам, від пильного ока емансипованих пані та панянок приховати найменші ознаки гендерної нерівності досить складно. Вони, наприклад, помітили, що в жіночій військовій формі досить невдало розташоване кріплення для краватки. У результаті на цьому важливому атрибуті гардеробу український герб виглядає перевернутим догори ногами. Але при цьому жінки із задоволенням відзначили, що на тих же військових сорочках для слабкої статі тепер пришивають ґудзики на правильному боці.

Боротьба за гендерну рівність давно стала міжнародним явищем. Як доказ у музеї розмістили одне євро у формі значка з надкушеним краєм. Нестача становить 20 відсотків. Цей нагрудний знак полюбляють носити фінки, аби нагадати чоловічій половині свого суспільства про нерівність в оплаті праці. На їхню думку, рівно настільки мужчини у Фінляндії за однаковий труд отримують більше за жінок. А ось канцлер Німеччини Ангела Меркель не погодилась узяти участь у поповненні харківської музейної експозиції. На прохання обласного гендерного центру прислати до музею бодай щось із власного одягу, вона відповіла відмовою. Мовляв, якщо всім висилатиму свої речі, то що ж мені самій залишиться? Тепер замість очікуваної кофтини чи спідниці в музеї зберігатимуть цей лист.

Директор обласного гендерного центру Тетяна Ісаєва каже, що подібного музею в Україні наразі немає. Його експозиція з часом значно розшириться, оскільки кожній жінці є що сказати про нерівність, а головне — проілюструвати сказане конкретними речовими доказами.