У Національній опері Анастасію Волочкову зустрічали аншлагом, як і належить зустрічати зірку. Хоча концерт, що відбувся у перший день весни, став лише яскравим фіналом насиченого візиту балерини до Києва. Як і в попередній свій приїзд в Україну, Анастасія забажала, щоб організатори обов’язково влаштували їй зустріч з юними танцівниками. У результаті чого учні Київського хореографічного училища та Муніципальної академії танцю не лише змогли побувати на відкритій репетиції, а й поспілкувалися з іменитою балериною про майбутню професію.

Навіть якщо криза перекреслить добру половину заходів, присвячених 200–річчю з дня народження Миколи Гоголя, столичні театри точно не опиняться на узбіччі цієї видатної дати. Вистави — хто одну, а хто й кілька — за твора­ми письменника у своїй афіші мають більшість київських театрів: «Ревізор» іде в Російській драмі і на франківській сцені (у квітні Театр імені Франка випускає ще й «Одруження»), «Гравці» та «Мертві душі» — у Театрі на Подолі, «РЕхуВІлійЗОР» — у Молодому, «Одруження» — в Театрі драми і комедії ... Днями ще одну гоголівську виставу до спільної скарбнички з вензелями «М. Г.» додав Театр опери і балету для дітей і юнацтва. Робота над оперою «Ніч перед Різдвом» супроводжувалася всілякими містичними мізансценами й деталями. Здавалося б, фінансування цієї постановки міським Управлінням культури буде надійним страховиком усіх можливих проблем. Але коли у справі фігурує сам Микола Васильович — тут можна очікувати чого завгодно.

У галереї «Колекція» темно і моторошно, як у величезному холодильнику. Один із найавторитетніших представників contemporary art, заступник голови Національної спілки художників України та віце–президент Академії мистецтв України Віктор Сидоренко розмістив тут свій «Новий ковчег». У простір стіни вмонтував роботи, як стилізацію Ноєвого Ковчега. З них виглядають «заморожені» собака, кінь, жінка, людський ембріон. За біблійним сюжетом людство врятувалося від потопу завдяки ковчегу. Сидоренко розробив свій план збереження генофонду. Він заморожує персонажів у русі, щоб коли буде потреба, вони могли знову ожити і продовжити історію людства.