Ще до поразки у п’ятиденній серпневій війні минулого року грузинські телевізійники демонстрували високий клас як автори документальних фільмів та пропагандистських роликів про свою армію. Ще досі, передивляючись уміло відзняті кадри з вояками, багатьох з яких уже немає в живих, і технікою, залишеною на узбіччях чи знищеною росіянами, дивуєшся — як така ніби професійна й оснащена, сповнена ентузіазму армія програла війну? Пояснити це майже за півроку після війни взялися грузинські журналісти на чолі з Ією Барателі, відзнявши годинну документальну стрічку «Хроніки грузинського серпня». Розслідування по гарячих слідах на місці подій розвінчує багато міфів про цю війну, які в умах навіть неупереджених людей устигла створити домінуюча на пострадянському просторі російська пропаганда.