Потерпілою визнано Україну

Як неодноразово писала наша газета, внаслідок цього вибуху загинули 23 людини, а потерпілими визнано аж 481. Проте керівники ВАТ «Дніпрогаз» потрапили під амністію, що викликало незадоволення з боку потерпілих. Поряд із цим багато хто звернув увагу на те, що суд так і не встановив причину страшного вибуху. Водночас із процесом, на якому розглядали кримінальну справу зі звинувачення керівників «Дніпрогазу», у Господарському суді Дніпропетровської області проходив ще один. Тут позивачем виступала вже дер­жава. А відповідач той самий — «Дніпрогаз».

Що характерно, доказом фігурували висновки спеціальної комісії про те, що аварію спричинили незадовільний технічний стан обладнання газорозподільних пунктів № 161 та 162, а також невідповідність налагодження запобіжних пристроїв нормативним вимогам. В акті також названі й організаційні причини трагедії, як–то: незабезпечення обсягів і якості технічного обслуговування запобіжно–запірних, запобіжно–скидних клапанів та регуляторів тиску. За висновками комісії, саме це й могло спричинити подачу газу з підвищеним тиском у газопроводі низького тиску кільцевої системи газопостачання району, де розташований і будинок № 127 по вулиці Мандриківській.

На підтвердження матеріального збитку, заподіяного державі в особі Кабінету Міністрів, прокурором були надані докази переведення коштів у сумі 99 мільйонів гривень, використаних для виплати компенсацій потерпілим. Плюс відповідні протоколи та звіти комісій про розподіл коштів. У підсумку суд прийняв рішення про стягнення з ВАТ «Дніпрогаз» на користь держави коштів у сумі 96 615 199,13 гривень. Відповідачі з таким вердиктом не погодилися й оскаржили його в Апеляційному господарському суді Дніпропетровської області. Однак тут рішення залишили без змін.

Згідно з нормами Господарського процесуального кодексу України, постанова Апеляційного господарського суду вступає в силу з часу її проголошення, а факт оскарження в касаційному порядку правових наслідків не зупиняє.