Президент США Барак Обама має намір запропонувати Росії план зі скорочення ядерних озброєнь на 80 відсотків, повідомила вчора британська газета «Таймс». Кількість ядерних боєголовок як у США, так і в Росії має скоротитися до тисячі одиниць. Якщо Росія прийме план, Обама перегляне рішення попередньої адміністрації США про розміщення в Європі елементів американської системи ПРО. Президент США має намір доручити ведення переговорів із Москвою спеціальному комітету на чолі з Гері Сеймуром, який опікувався питаннями нерозповсюдження ядерної зброї в адміністрації Білла Клінтона. Договір між Росією та США про скорочення ядерних арсеналів неодмінно торкнеться інших ядерних країн. У грудні цього року спливає термін дії попередньої Угоди про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО–1), яка була підписана Москвою та Вашингтоном 1991 року і передбачала скорочення ядерних боєголовок із десяти до п’яти тисяч одиниць із кожного боку. Очікують, що обговорення СНО–2 стане головною темою переговорів під час візиту Обами до Росії, який має відбутися у квітні.
Інформацію «Таймс» про намір адміністрації Обами піти на джентльменську угоду — відмова від ПРО в обмін на СНО–2 — підтверджується в німецькій газеті «Зюддойче цайтунг» — статтею глави МЗС ФРН Франка Вальтера Штайнмаєра, в якій він закликає нову адміністрацію США відмовитися від планів попередньої адміністрації розмістити у Чехії та Польщі елементи американського ПРО. Німеччина є головним провідником інтересів Кремля в Європі, тому заява Штайнмаєра не могла прозвучати без попередніх консультацій із Москвою. Учора міністр закордонних справ Німеччини відбув із візитом до Вашингтона, де викладе свою (і, можливо, московську) точку зору адміністрації Обами.
А ТИМ ЧАСОМ...
Подвійним ударом для президента США стали два самовідводи претендентів на пости в новій адміністрації. Том Дешл, колишній лідер крила Демократичної партії в Сенаті, а тепер найближчий співробітник Обами, відмовився від посади міністра охорони здоров’я у зв’язку з тим, що свого часу ухилився від сплати податків на суму 146 тис. доларів, повідомляє газета «Вашингтон пост». Дешл сплатив цю суму державі лише через кілька тижнів після того, як Обама номінував його на міністерську посаду. З тієї ж причини зняла свою кандидатуру Ненсі Кіллефер, яка в адміністрації Обами мала відповідати за скорочення урядових витрат, — 2005 року вона не заплатила податок за прислугу.